12 травня 2025 року в рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ» студенти навчально-наукового інституту філології та журналістики мали нагоду послухати лекцію кандидатки філологічних наук, доцентки, професорки кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Тетяни Тищенко.

Лекторка виступила з темою «Організація проєктної діяльності під час діалектологічної практики — перший крок до наукового дослідження», яка особливо зацікавила студентів другого курсу, адже саме зараз у них розпочалася навчальна (діалектологічна) практика.

Пані Тетяна поділилася досвідом проведення практики в Уманському університеті, зокрема розповіла про формати реалізації студентських проєктів: укладання словників говірок, створення карт діалектів, запис розповідей від внутрішньо переміщених осіб тощо. До деяких ініціатив, як приємно відзначити, долучалися й студенти ЖДУ.

Окрему увагу аудиторії привернули виступи студенток Уманського університету — Анни Доценко та Іванни Дубовик, здобувачок першого (бакалаврського) рівня освіти за освітньо-професійною програмою «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська))». Вони презентували власні діалектологічні дослідження, які вразили актуальністю, глибиною та любов’ю до рідного слова.

Лекція професорки Тищенко та студентські виступи — це яскраве свідчення того, як академічна традиція поєднується з особистою історією, з пам’яттю про рід, з пошаною до коренів. Саме слово як культурний код стає тим, що об’єднує покоління, зберігає нашу національну ідентичність і надихає наукові пошуки.

Щиро дякуємо нашій гості за змістовну зустріч, за підтримку, співпрацю та справжнє філологічне натхнення!

Було надзвичайно цікаво, пізнавально, науково й патріотично.

9 травня 2025 року в ННІ іноземної філології відбулася щорічна Всеукраїнська наукова конференція пам’яті доктора філологічних наук, професора Д. І. Квеселевича (1935–2003) «Сучасний стан і перспективи лінгвістичних досліджень та проблеми перекладу». До пленарного засідання долучилося близько 80 учасників, серед яких НПП українських ЗВО та здобувачі ННІ іноземної філології.

З вітальним словом виступила Вікторія Жуковська, доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової та міжнародної роботи Житомирського державного університету імені Івана Франка, яка зазначила, що вся викладацька діяльність професора Д. І. Квеселевича пов’язана з нашим університетом, а його науковий доробок є важливим орієнтиром як особисто для Вікторії Вікторівни, так і для всіх викладачів ННІ іноземної філології.

Марина Полховська, директор ННІ іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка, кандидат філологічних наук, доцент побажала учасникам конференції плідної роботи та розповіла про участь ННІ іноземної філології у реалізації проєкту ERASMUS+ (Програма Еразмус+, Партнерства для розвитку вищої освіти № 101128713) «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» (DigiFLED), ті зміни, які будуть внесені в освітні програми, що реалізуються в ННІ іноземної філології за результатами проєкту; презентувала сторінку Digital language hub (цифрова мовна лабораторія), яка містить матеріали, що будуть корисними викладачам іноземних мов і здобувачам.

Наталія Борисенко, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри англійської філології та перекладу Житомирського державного університету імені Івана Франка, зауважила, що цього року виповнюється 100 років з дня народження професора Д. І. Квеселевича і, хоча Дмитро Іванович пішов з життя більш, ніж 20 років тому, сьогодні ННІ іноземної філології втілює в життя його мрії про підготовку висококваліфікованих фахівців.

Роксолана Поворознюк, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка виступила з пленарною доповіддю «Переклад в Організації Об’єднаних Націй», у якій висвітлила питання недостатньої кількості перекладачів з української та на українську мову, детально зупинилася на проблемах письмового перекладу в ООН, де особлива увага приділяється термінології, розповіла про виклики, які стоять перед перекладачами ООН, та як здійснюється синхронний й естафетний переклад, які навички асоціюються з усним перекладом в ООН та як стати перекладачем ООН.

Ірина Шуляк, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської філології та методики навчання англійської мови Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, презентувала пленарну доповідь Language Impoverishment in AI-Translated Literary Texts, присвячену проблемам збіднення мови під час машинного перекладу або перекладу за допомогою штучного інтелекту художніх текстів. У доповіді йшлося про ті протиріччя, які виникають під час використання штучного інтелекту у перекладі, переваги та недоліки, з якими пов’язане використання ШІ, були представлені результати емпіричної розвідки, яка порівнювала художні переклади, здійснені за допомогою ШІ та Deeple.

За матеріалами конференції буде опубліковано збірку матеріалів.

Щиро дякуємо за співпрацю учасникам конференції.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621, нашим науково-педагогічним працівникам присуджено високі звання та наукові ступені:

• Мирончук Наталії Миколаївні — вчене звання професора кафедри професійно-педагогічної спеціальної освіти, андрагогіки та управління.
• Сікорі Ярославі Богданівні — науковий ступінь доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти».
• Великій Аліні Михайлівні — науковий ступінь кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти».

Щиро вітаємо колег із вагомими досягненнями!

Бажаємо міцного здоров’я, нових наукових звершень, наснаги у професійному зростанні та невичерпної енергії для втілення всіх задумів!

Ваша плідна праця — гордість нашого університету та запорука його успіху!

У межах проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» 23 квітня 2025 року кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології організувала гостьову лекцію доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри теорії та практики іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Ірини Білецької.

Тема лекції — «Сучасні тенденції гендерної лінгвістики: гендерні стереотипи в рекламі» — викликала значний інтерес серед викладачів та студентів. Під час зустрічі учасники ознайомилися з класифікацією гендерних стереотипів і їхніми мовними проявами в рекламному дискурсі. Професор Ірина Білецька детально розкрила типи гендерної реклами, проаналізувала лінгвістичні особливості гендерно спрямованого рекламного контенту, а також розглянула гендерні стратегії, що використовуються в рекламі різних культур і країн.

Лекція надала слухачам не лише нові теоретичні знання, а й практичні поради, які стануть у нагоді в майбутній професійній діяльності. Студенти активно долучалися до обговорення, ставили запитання та отримували фахові відповіді й рекомендації.

Щиро дякуємо шановній Ірині Олександрівні за інформативну, змістовну і надзвичайно цікаву лекцію! Сподіваємося на подальшу співпрацю та нові зустрічі в нашому університеті.

Житомирський державний університет імені Івана Франка щиро вітає Хом’яка Івана Владиславовича, доцента кафедри екології та географії природничого факультету, з успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 — «Екологія».

Захист дисертаційної роботи «Природна динаміка та антропогенна трансформація екосистем Українського Полісся» відбувся у спеціалізованій вченій раді Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України.

Досягнення Івана Владиславовича є вагомим внеском у розвиток екологічної науки, особливо в контексті збереження і сталого використання природних ресурсів Полісся.

Колектив університету висловлює щирі вітання та зичить новоспеченому доктору наук подальших професійних успіхів, наукових здобутків і плідної праці на благо української науки та освіти.

15 квітня в межах Тижня Навчально-наукового інституту іноземної філології відбулася лекція доктора філологічних наук, професора Національного університету «Острозька академія» Олександри Вісич. Тема виступу — «Завіса відкривається двічі: українська метадрама у світовому контексті» — викликала значний інтерес серед слухачів, зокрема серед представників наукової школи «Теорія та історія драми», що діє на базі нашого університету.

Професорка Вісич презентувала ґрунтовне дослідження сучасної української та зарубіжної драми, розкривши механізми наукової предметизації й пізнання феномену метадрами як яскравого вияву актуального стану драматургії та театру. Візуальний супровід матеріалу допоміг глибше зануритися у складну тематику та простежити міжкультурні паралелі.

У контексті розгляду ключових проблем і підходів до аналізу метадрами було згадано й знакову постать для нашої академічної спільноти — Євгена Васильєва (1971–2021), колишнього докторанта кафедри германської філології та зарубіжної літератури. Його монографія «Сучасна драматургія: жанрові трансформації, модифікації, новації» (2017) була відзначена серед важливих дослідницьких праць у цій галузі.

Щиро дякуємо професорці Олександрі Вісич за надзвичайно змістовну лекцію, відкритість до діалогу та натхненне наукове спілкування. Сподіваємось на продовження плідної співпраці!

9 квітня 2025 року на кафедрі хімії природничого факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася ІX Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні задачі хімії: дослідження та перспективи», яка традиційно об’єднала наукову спільноту довкола сучасних викликів і тенденцій у сфері хімічної науки. Захід проходив у дистанційному форматі з використанням онлайн-платформи для наукових презентацій.

Конференція відбулася за підтримки Міністерства освіти і науки України. Співорганізаторами заходу виступили:

• Національний університет «Києво-Могилянська академія»;
• Донецький національний університет імені Василя Стуса;
• Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького;
• Інститут хімії поверхні імені О. О. Чуйка НАН України;
• Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України.

У цьогорічній конференції взяли участь викладачі, аспіранти, студенти та молоді науковці з провідних науково-дослідних установ і закладів вищої освіти України. Свої дослідження представили учасники з:

• Національного університету «Києво-Могилянська академія»;
• Львівського національного університету імені Івана Франка;
• Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України;
• Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка НАН України;
• Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»;
• НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
• Інституту хімії функціональних матеріалів ДНУ НТК «Інститут монокристалів» НАН України;
• Наукового медичного ліцею «Дніпро»;
• НУ «Львівська політехніка».

Житомирський державний університет імені Івана Франка гідно представили викладачі та здобувачі кафедри хімії, які також презентували результати власних досліджень.

Програма конференції охопила широкий спектр наукових напрямів, серед яких:

• аналітична хімія та хімія навколишнього середовища;
• матеріалознавство та нанотехнології;
• неорганічна та фізична хімія;
• хімічні препарати в біології та медицині;
• хімія органічних сполук та високомолекулярних сполук (ВМС);
• актуальні проблеми хімічної освіти.

Обговорення в межах секцій охоплювали не лише фундаментальні дослідження, а й прикладні аспекти хімічної науки, що мають важливе значення для розвитку сучасних технологій, медицини, охорони довкілля та освітнього процесу.

За підсумками конференції було підготовлено збірник матеріалів, що відображає актуальні наукові напрацювання, представлені учасниками. Видання стане корисним ресурсом для подальших досліджень та фахової дискусії в галузі хімії.

Проведення IX Всеукраїнської наукової конференції вкотре підтвердило важливість міжінституційної співпраці, наукового обміну та підтримки молодих науковців у реалізації їхніх дослідницьких ініціатив. Житомирський державний університет імені Івана Франка продовжує активно долучатися до розвитку вітчизняної хімічної науки та інтеграції до загальноукраїнського академічного простору.

10 квітня 2025 р. в стінах Житомирського державного університету відбулася ХХІ науково-практична краєзнавча учнівсько-студентська конференція «Наш рідний край: історія і сьогодення», організована кафедрою історії України.

Впродовж років конференція перетворилася на важливу наукову подію в житті факультету, на якій свої дослідження презентують здобувачі освіти всіх рівнів — ліцеїсти, студенти, аспіранти, а також викладачі історичного факультету. Вона стала майданчиком, де молоді науковці мають можливість проводити дискусію та аргументовано відстоювати власну позицію.

Цього року тематика конференції об’єднала молодих дослідників із Житомира та області, Харкова, Рівного, Кременчука. З вітальним словом виступили декан факультету історії, права та публічного управління Олександр Жуковський, директор Державного архіву Житомирської області Ігор Слобожан, методист НМЦ Департаменту освіти Житомирської міської ради Олена Левченко.

Роботу конференції розпочала демонстрація документів Державного архіву Житомирської області та презентація головного спеціаліста відділу використання інформації документів національного архівного фонду ДАЖО, випускниці факультету Олександри Горпинич про життя і діяльність Святослава Ріхтера. На пленарному засіданні проєкти ГО «Скриня добрих справ», присвячені жіночого руху, зокрема «Інтерактивний музей «Голоси жінок Житомирщини», представила її очільниця Оксана Давиденко. Також на засіданні конференції виступили: доцент кафедри історії України Антон Сичевський, здобувачі першого та другого рівнів освіти Вавсиль Кішлар та Яна Марчевська, ліцеїст Євген Романюк.

Учасники на пленарному та на шести секційних засіданнях заслухали доповіді та обговорили актуальні питання історії України та рідного краю. Дослідження сучасної війни та Другої світової, контроверсійні історичні постаті, дослідження порівняльного характеру, історія «великого терору» крізь призму родинних історій та світлин, історія козацької зброї та жіноча історія, регіоналізм і геополітика — це неповний перелік тем, які запропонували на обговорення учасники конференції.

Студенти нашого та інших університетів, як і учні ліцеїв продемонстрували своє прагнення досліджували як історію рідного краю, так і загальні сюжети історії Україні, в яких відображаються всі нюанси різних історичних періодів та епох та засвідчують суб’єктність нашої держави.

2 квітня 2025 року відбулося організаційне засідання підкомісії зі спеціальності B9 Історія та археологія Міністерства освіти і науки України. До складу підкомісії увійшли провідні науковці з низки закладів вищої освіти та наукових установ України:

• Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Житомирського державного університету імені Івана Франка;
• Львівського національного університету імені Івана Франка;
• Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
• Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;
• Національної академії мистецтв України.

За результатами голосування головою підкомісії вдруге обрано докторку історичних наук, професорку, завідувачку кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка — Вікторію Венгерську. Це рішення є свідченням високої довіри наукової спільноти та визнання її фахової компетентності в галузі історичної освіти.

У новій каденції перед підкомісією постають важливі завдання, пов’язані з оновленням стандартів вищої освіти за спеціальністю «Історія та археологія». Як і в інших галузях знань, ці зміни мають на меті забезпечити гнучкість освітніх програм, більшу відповідність сучасним викликам і потребам суспільства.

Окрему увагу буде приділено:

• розширенню академічної автономії закладів вищої освіти;
• удосконаленню переліку фахових компетентностей;
• оновленню структури освітніх програм із посиленням вибіркової компоненти.

Кінцева мета реформи — підвищення якості історичної освіти, посилення її прикладного значення та забезпечення конкурентоспроможності випускників на національному й міжнародному рівнях.

Саме така взаємодія є запорукою створення сучасних, ефективних і життєздатних освітніх стандартів.

Протягом тижня, з 31 березня по 4 квітня 2025 р., тривав другий online-етап курсів підготовки вчителів історії та громадянської освіти на тему «Європейські студії в контексті нових підходів до викладання історії та громадянської освіти в НУШ». Навчання проходило в межах реалізації проєкту Еразмус+ Модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики».

Викладачі кафедри історії України, які є членами команди з реалізації проєкту, протягом тижня ділилися своїми методичними та науковими напрацюваннями із викладачами/вчителями історії ліцеїв та коледжів міста і області. Сподіваємося, що зусилля, спрямовані на покращення та вдосконалення підходів у сфері історичної та громадянської освіти,  принесуть свої плоди та сприятимуть формуванню свідомих, критично мислячих громадян України.   

У квітні на базі кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка традиційно відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання розвитку особистості: сучасність, інновації, перспективи». Захід об’єднав широке коло українських і закордонних науковців, освітян, практиків, які досліджують міждисциплінарні аспекти розвитку особистості в умовах сучасного суспільства.

Організаторами та партнерами конференції виступили провідні заклади вищої освіти України та Європи:

• Гуманітарний колегіум Вищої школи менеджменту у Варшаві (Польща);
• Католицький університет в Ружомберку (Словаччина);
• Український державний університет імені Михайла Драгоманова;
• Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини;
• Університет Григорія Сковороди в Переяславі;
• Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;
• Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка;
• ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»;
• Київський столичний університет імені Бориса Грінченка;
• Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України.

Тематика конференції охопила широкий спектр питань: від емоційного вигорання освітян до арттерапії для підтримки розвитку людей похилого віку, від особистісного розвитку дітей із порушеннями мовлення до інклюзивної освіти для дітей з порушеннями слуху.

Серед доповідачів — знані науковці, викладачі, практики з України, Польщі, Словаччини. Зокрема:

• Інна Осадченко (НУБіП України) представила методологічні та практичні підходи до профілактики емоційного вигорання освітян;
• Mieczysław Dudek та Szymański Piotr Arkadiusz (Польща, Словаччина) висвітлили роль арттерапії у роботі з людьми похилого віку;
• Віктор Гладуш (ЖДУ ім. І. Франка) поділився досвідом підготовки логопедів у Німеччині;
• Оксана Джус (ПНУ ім. В. Стефаника) порушила філософський та педагогічний аспект інклюзії як способу мислення;
• Юлія Рібцун (ІСПП ім. М. Ярмаченка) акцентувала увагу на особливостях розвитку дітей із мовленнєвими порушеннями;
• Людмила Мальованна (ліцей № 179, м. Київ) поділилася практикою формування навчальних компетентностей у дітей з ООП;
• Юлія Варивода (УДПУ ім. П. Тичини) розкрила можливості музейної педагогіки у соціальній реабілітації;
• Дар’я Хрипун (УДПУ ім. П. Тичини) ознайомила з новітніми підходами до інклюзивної освіти для дітей із порушеннями слуху;
• Олена Булгакова, Марія Савченкова, Ольга Мороз, Руслан Горчинський та інші учасники торкнулися аспектів професійного становлення фахівців дошкільної освіти, соціальної роботи, інклюзивного навчання та підтримки постраждалих дітей.

Конференція стала майданчиком для активного наукового діалогу, обміну кращими практиками та обговорення актуальних проблем у сферах педагогіки, психології, логопедії, інклюзії. Представлені дослідження мають практичну цінність і відкривають перспективи для подальшої співпраці між освітніми установами різних країн.

Дякуємо всім партнерам, спікерам, учасникам за плідну співпрацю, науковий інтерес і натхнення! Разом творимо освітнє майбутнє!

У межах реалізації проєкту Еразмус+ Модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики», з 24 по 28 березня тривала робота курсів підвищення кваліфікації для вчителів ліцеїв Житомира та області, здобувачів третього рівня освіти на тему: «Європейські студії в контексті нових підходів до викладання історії та громадянської освіти в НУШ».

У перший день роботи проєктна команда у складі викладачів кафедри історії України презентували основні напрямки реалізації проєкту, окреслили тематику та формат проведення курсів, ознайомились із очікуваннями учасників. Відкрила роботу курсів лекція доктора Тобіаса Волса, який є науковим співробітником Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана та дослідником євреїв Житомира періоду Другої світової та повоєнного періоду «Житомирські євреї та німецько-радянська війна».

Слухачі мали можливість прослухати та обговорити лекції на таку проблематику:

Максимов Олександр «Концентричний підхід до навчання історії: нові перспективи. Проблеми сучасної історичної освіти», Венгерська Вікторія «Проблеми історичної політики та історичної пам’яті в інтегрованих курсах з історії», Ковальчук Іван «Міфологізація історії як інструмент ворожої пропаганди в умовах російсько-української війни», Жуковський Олександр «Особливості викладання історії в НУШ крізь призму взаємодії людини і пророди», Білобровець Ольга «Європейська ідентичність та європейські цінності в контексті модельних програм НУШ», Сичевський Антон «Російсько-українська війна 2014–2025 рр.: перебіг, соціально-економічні трансформації», Стельникович Сергій «Міграційні процеси в Європі в умовах російсько-української війни».

Ключовими моментами під час обговорення кожної теми були виклики, які постали перед вчителями та викладачами історії та громадянської освіти в контексті модернізації освіти, переосмислення підходів до викладання та результатів навчання. Обговорення контроверсійних питань історії, європейських студій, їх включення та представлення у шкільній освіті, особливостей їх викладання, нові ідеї, підходи, методики спонукали до роздумів та, сподіваємося, стали стимулом для подальшого професійного розвитку. На тиждень одна із аудиторій нашого університету перетворилася на важливий теоретико-практичний майданчик. На ньому у дружній та фаховій атмосфері обговорювались й моделювались підходи, спрямовані на вдосконалення гуманітарної освіти та зміцнення співпраці між шкільними вчителями та університетськими викладачами.

Це була перша сесія, що проходила в offline-форматі. На наступному тижні курси продовжать роботу вже в online-форматі.

25 березня 2025 року у спеціалізованій вченій раді Д 14.053.01 Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася визначна подія — успішний захист дисертаційного дослідження старшого викладача кафедри слов’янської і германської філології та перекладу Великої Аліни Михайлівни. Дисертація на тему «Підготовка майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до створення ситуацій успіху в процесі науково-дослідної діяльності учнів» була представлена на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 — теорія та методика професійної освіти.

Науковим керівником дослідження виступила кандидат педагогічних наук, доцент Яценко Світлана Леонідівна, яка надала цінні рекомендації та сприяла ґрунтовності й новизні наукової роботи.

Офіційними опонентами стали:

• доктор педагогічних наук, професор Каплінський Василь Васильович;
• доктор педагогічних наук, доцент Боса Віта Петрівна.

Дисертаційне дослідження Великої Аліни Михайлівни присвячене комплексному аналізу та розробці ефективної моделі підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до створення ситуацій успіху в процесі науково-дослідної діяльності учнів. Авторка досліджує науково-теоретичні засади феномену успіху у філософському, психологічному та педагогічному вимірах, виокремлює ключові наукові підходи, які забезпечують ефективну підготовку майбутніх педагогів до цієї діяльності. Окрім цього, у роботі представлено механізми практичної реалізації концепції через наукові гуртки, участь у конференціях, міжнародних проєктах, а також викладацьку та проєктну діяльність студентів.

Колектив університету щиро вітає Аліну Михайлівну з цим вагомим досягненням і бажає подальших наукових звершень, професійного зростання та нових перемог!

20-21 березня 2024 року на природничому факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка відбулася II Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Туризм. Географія. Екологія. Інновації. Освіта. Бізнес». Захід об’єднав науковців, здобувачів вищої освіти та представників академічної спільноти з різних закладів освіти й державних установ.

З вітальним словом до учасників звернулася декан природничого факультету, доктор педагогічних наук, професор Руслана РОМАНЮК. Вона наголосила на важливості наукових досліджень у сферах туризму, географії та екології, побажала продуктивної роботи та нових відкриттів.

Модератором заходу виступив доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри екології та географії Олександр ГАРБАР.

Конференція зібрала представників різних закладів освіти та наукових установ, серед яких:

• Львівський національний університет ім. Івана Франка,
• Сумський національний аграрний коледж,
• Запорізький гуманітарний фаховий коледж,
• Волинський фаховий коледж НУХТ,
• Полтавський університет економіки і торгівлі,
• НУБіП України «Бережанський фаховий коледж»,
• Криворізький державний педагогічний університет,
• Херсонський національний технічний університет,
• Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника,
• Київський державний торговельно-економічний університет,
• Запорізький національний університет,
• Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця,
• Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара,
• Інститут педагогіки НАПН України,
• Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського та інші.

Такий широкий географічний спектр учасників свідчить про високий рівень зацікавленості наукової спільноти у дослідженнях, що стосуються розвитку туризму, екології та географії.

На пленарного засідання була представлена низка змістовних та актуальних доповідей:

1. Валентина ЯКОВЛЄВА, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри екології та географії, представила доповідь «Методика позакласної роботи у закладах вищої освіти в процесі підготовки майбутніх вчителів-географів», де розглянула інноваційні підходи до навчання.
2. Олександра КОРБУТ, здобувачка вищої освіти ОП «Туризм», розповіла про «Розвиток музейного туризму (на прикладі музею коштовного і декоративного каміння м. Хорошів)», акцентуючи увагу на важливості збереження культурної спадщини.
3. Аліна БАЧИНСЬКА, здобувачка вищої освіти ОП «Середня освіта (Географія)», досліджувала «Використання інтерактивних панелей в освіті: аналіз впливу на задоволеність здобувачів вищої освіти через опитування», розкриваючи роль сучасних технологій у навчальному процесі.
4. Вікторія ФІЛОНЧУК, здобувачка вищої освіти ОП «Туризм», представила тему «Культурно-пізнавальні тури садибою зеленого туризму „Поліська хата“», демонструючи можливості розвитку екотуризму.
5. Інга КАЧИНСЬКА, здобувачка вищої освіти ОП «Туризм», дослідила «Перспективи та проблеми розвитку об’єктів історичного туризму Попільнянської громади (на прикладі маєтку Терещенків)», звертаючи увагу на необхідність збереження історичних пам’яток.
6. Ольга ВАСИЛЕНКО, кандидат біологічних наук, доцент, поділилася цікавими фактами у доповіді «Динаміка поширення інвазійних видів рослин у Центральній Європі», що викликало активне обговорення серед учасників.

Проведення таких заходів є надзвичайно важливим для розвитку наукової думки, обміну передовими ідеями та посилення співпраці між освітніми й науковими установами. Конференція дала змогу учасникам презентувати результати своїх досліджень, отримати зворотний зв’язок від колег та знайти потенційних партнерів для майбутніх наукових проєктів.

Житомирський державний університет імені Івана Франка знову демонструє прогрес у міжнародному освітньому просторі! За результатами січневого видання 2025 року престижного рейтингу Webometrics Ranking of World’s Universities, наш університет піднявся на чотири позиції, що є свідченням наполегливої праці та постійного розвитку. У рейтингу представлено 256 закладів вищої освіти України.

Webometrics — це один з найавторитетніших міжнародних рейтингів університетів світу, який публікує Національна дослідницька рада Іспанії. Він оцінює присутність та вплив університетів у вебпросторі, враховуючи такі показники, як:

• видимість (Visibility): кількість зовнішніх посилань на вебресурси університету;
• прозорість (Transparency): кількість цитувань науковців університету в Google Scholar;
• досконалість (Excellence): кількість наукових статей університету, що входять до 10% найбільш цитованих у своїй галузі.

Покращення позицій у рейтингу Webometrics є результатом системної роботи колективу університету.

Участь у міжнародних рейтингах, таких як Webometrics, є важливою для підвищення міжнародної впізнаваності університету, залучення іноземних студентів та науковців, розширення міжнародної співпраці, підвищення якості освіти та наукових досліджень.

Висловлюємо щиру подяку всьому колективу університету за віддану працю та вагомий внесок у підвищення рейтингу. Ми пишаємося нашими досягненнями та продовжуємо працювати над подальшим розвитком університету!

У рамках проєкту «PRO студії від професіоналів в ЖДУ імені Івана Франка» 13 березня 2025 року для здобувачів вищої освіти кафедрою іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології організована зустріч з Венжегою Катериною, викладачем англійської мови online школи AplusB School, м. Київ. Тема виступу — «Використання інтерактивних ресурсів для навчання англійської мови».

Під час зустрічі учасники ознайомилися з інтерактивними платформами та застосунками, такими як Quizlet, Kahoot, BBC Learning English. У бесіді зі студентами обговорювалися питання геймифікації навчального процесу для покращення засвоєння лексичного та граматичного матеріалу, а також ролі інтерактивних завдань у розвитку мовних навичок студентів та їх комунікативної компетентності.

Щиро дякуємо пані Катерині за співпрацю та інформативну доповідь!

У межах ініціативи «Запрошені професори в ЖДУ» здобувачі вищої освіти освітніх програм «Туризм» та «Середня освіта (Географія)» мали унікальну нагоду поспілкуватися з доктором філософії (науки про Землю), гарантом магістерської програми «Туризм та рекреація» Олесею Долинською. Під час зустрічі гостя представила змістовну доповідь на тему «Сучасний стан та перспективи розвитку туризму Хмельницької області». Дискусію підтримувала гарант ОП «Туризм» Інна Нестерчук.

У ході доповіді студенти дізналися про туристичний потенціал регіону, зокрема про замковий, рекреаційний, гастрономічний, фестивальний, лікувально-оздоровчий, сільський та релігійний туризм.

Серед ключових об’єктів замкового туризму — Кам’янець-Подільська фортеця, Меджибізький замок та палацово-парковий ансамбль «Самчики». Для рекреаційного туризму важливим є національний природний парк «Подільські Товтри», а також Бакота, водоспад Бурбун і печера Атлантида.

Гастрономічний туризм представлений дегустаційними турами, що включають місцеві фермерські продукти: мед, сири, ковбаси та вино. Популярні події — фестивалі «Медовий Спас» та «Стародавній Меджибіж». Лікувально-оздоровчий туризм розвивається завдяки санаторно-курортним комплексам та мінеральним водам. Сільський туризм активно підтримується мережею агросадиб, а релігійний — значною кількістю історичних святинь.

Захід у ЖДУ став важливим майданчиком для обговорення актуальних питань розвитку туризму в регіоні. Завдяки фаховій доповіді Олесі Долинської студенти отримали цінну інформацію та нові перспективи для досліджень у сфері туризму. Дякуємо за цікаву та інформативну зустріч!

Житомирський державний університет імені Івана Франка здобув визнання на міжнародному рівні, увійшовши до престижного рейтингу SCImago Institutions Rankings (SIR). Серед 61 закладу вищої освіти України, що представлені в цьому глобальному рейтингу, наш університет посів 21 позицію за загальними показниками!

SCImago Institutions Rankings — це світовий рейтинг, який оцінює наукові установи за рівнем їхнього дослідницького впливу, інноваційної діяльності та соціальної значимості. У рейтингу представлені установи з п’яти секторів: уряд, охорона здоров’я, вища освіта, приватний сектор та інші. Позиція університету формується на основі таких ключових показників:

• науковий вплив — кількість та якість публікацій у журналах, що входять до бази Scopus;
• інноваційний потенціал — співпраця з бізнесом та впровадження новітніх розробок;
• соціальний вплив — присутність і згадки у суспільно значимих ресурсах;
• доступність знань — частка публікацій з відкритим доступом;
• цитованість — відсоток праць, які входять до найбільш цитованих у своїй галузі.

Цей результат є свідченням високого рівня наукової діяльності університету, зусиль викладачів, дослідників та студентів у сфері освіти та науки. Входження до SCImago Institutions Rankings підтверджує, що Житомирський державний університет імені Івана Франка впевнено крокує до світових стандартів якості вищої освіти та наукової діяльності.

Дякуємо всім колегам за сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток науки! Спільними зусиллями ми продовжуємо зміцнювати позиції нашого університету на міжнародній арені!

У лютому 2025 року в рамках проєкту Житомирського державного університету імені Івана Франка «Запрошені професори» відбувся цикл лекцій, присвячений медичному перекладу. Лекторкою курсу стала доктор філологічних наук, професор, професор кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка Роксолана Поворознюк. Лекції були орієнтовані на здобувачів освітніх програм «Англійська мова та література (переклад включно)», «Англійська і німецька мови та літератури (переклад включно)», «Німецька та англійська мови та літератури (переклад включно)» та «Прикладна лінгвістика (англійська мова та діджиталізована комунікація)».

Курс «Засади письмового та усного медичного перекладу» проводився англійською мовою та охоплював актуальні аспекти перекладу у сфері медицини. Зустрічі відбулися 18, 20, 21 та 26 лютого в онлайн-форматі, що дозволило охопити ширшу аудиторію та забезпечити доступність матеріалу для всіх охочих.

Під час лекцій учасники обговорювали важливість медичного перекладу, специфіку перекладу медичної документації, основні стратегії роботи з термінологією та методи підвищення точності перекладу в медичній галузі. Особлива увага була викликам, з якими стикаються фахівці в цій сфері.

Лекції викликали значний інтерес серед студентів та викладачів інституту. Обговорення складних питань медичного перекладу, жваві дискусії та інтерактивні завдання сприяли глибшому засвоєнню матеріалу та практичному застосуванню отриманих знань.

Житомирський державний університет імені Івана Франка висловлює щиру подяку Київському національному університету імені Тараса Шевченка та професору Роксолані Поворознюк за професіоналізм, натхнення та готовність ділитися безцінними знаннями. Завдяки такій співпраці здобувачі освіти отримали можливість зануритися у світ медичного перекладу, поглибити свої знання та отримати практичні навички, необхідні для подальшого професійного зростання.

Сподіваємося на продовження співпраці та реалізацію нових освітніх ініціатив!

21–22 лютого завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська брала участь у роботі Міжнародної наукової конференції «Війна, наука та емоції: від інтерв’ю до пам’яттєтворення», із доповіддю на тему «Метод усної історії в процесі підготовки майбутніх учителів». Конференція проходила у змішаному форматі. Ініціаторами та організаторами заходу виступили: Чернігівська міська рада, управління культури та туризму Чернігівської міської ради, ГО «Північна культурна столиця», Чернігівський науково-дослідний центр антропології війни та Інститут історії НАН України за сприяння Української асоціації усної історії, Documenting Ukraine Project Institute for Human Sciences.

Науковий форум зібрав фахівців у галузі усної історії (які презентували різні наукові напрямки — від історії, соціології, етнографії, філології, лінгвістики та не лише), представляли вітчизняні й закордонні університети і інші навчальні заклади, наукові установі, громадські організації. Змістовні та цікаві доповіді, знані та молоді дослідники підтвердили посилення позицій усної історії як наукової, так і навчальної дисципліни, важливого інструменту формування пам’яті про війну, емоційного інтелекту та публічної історії. Підходи, методи проведення інтерв’ю, врахування етичних та безпекових моментів, особливості унормування й збереження усноісторичних архівів, їх використання формують новий інструментарій пам’яттєтворення. Попри те, що дослідники вивчають війну (яка є подією, що не завершилась, й цей факт є найбільшим викликом), досягнення та напрацювання у цій сфері є вагомими.

З радістю повідомляємо, що рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України (наказ від 18.02.2025 № 301) нашим колегам присвоєно вчені звання! Ця подія є важливим підтвердженням їхньої наукової майстерності, професіоналізму та внеску в розвиток освіти й науки.

Професорське звання отримали:

• Віленський Володимир Олексійович — професор кафедри хімії;
• Севостьянов Євген Олександрович — професор кафедри математичного аналізу, бізнес-аналізу та статистики;
• Тітов Юрій Олександрович — професор кафедри хімії.

Звання доцента присвоєно:

• Кучерук Сніжані Василівні — старший викладач кафедри хімії.

Щиро вітаємо наших колег із цим вагомим досягненням! Бажаємо нових наукових звершень, невичерпного натхнення та успіхів у викладацькій діяльності. Нехай ваші здобутки сприяють розвитку науки, освіти та зростанню майбутніх поколінь науковців!

Ваша праця є невід’ємною частиною становлення високого рівня освіти та науки в Україні, і ми пишаємося тим, що маємо таких професіоналів у нашому колективі!

18 лютого 2025 року відбулася знакова подія в науковому житті університету — успішний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук.

На засіданні спеціалізованої вченої ради в Житомирському державному університеті імені Івана Франка СІКОРА Ярослава Богданівна представила наукове дослідження на тему: «Теоретико-методичні засади адаптивної системи професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій в умовах цифровізації». Дисертація була захищена за спеціальністю 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти».

Науковим консультантом здобувачки виступила доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка ВІТВИЦЬКА Світлана Сергіївна.

До складу опонентів увійшли провідні вчені в галузі педагогічних наук:

• ГЛАЗУНОВА Олена Григорівна — доктор педагогічних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації Національного університету біоресурсів та природокористування України;
• ОСАДЧИЙ Вячеслав Володимирович — доктор педагогічних наук, професор, декан факультету економіки та управління Київського столичного університету імені Бориса Грінченка;
• ТРИФОНОВА Олена Михайлівна — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри математики та цифрових технологій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка.

Дисертація Ярослави Богданівни Сікори присвячена актуальним питанням адаптивного підходу до професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій, що є надзвичайно важливим в умовах цифровізації освіти. Дослідження отримало високу оцінку наукової спільноти та викликало жваву дискусію серед членів спеціалізованої вченої ради.

Житомирський державний університет імені Івана Франка вітає Ярославу Богданівну Сікору з успішним захистом докторської дисертації та бажає подальших наукових здобутків, нових звершень і реалізації сміливих наукових ідей!

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка вдало реалізуються права здобувачів освіти на побудову індивідуальної освітньої траєкторії через участь у програмах академічної мобільності, зокрема на освітній програмі «Туризм» природничого факультету. Цей факультет уже має успішний досвід взаємного обміну студентами з університетами в Сумах і Переяславі, цього семестру на черзі Житомир — Полтава!

17 лютого відбулася організаційна зустріч, на якій вітальними словами обмінялися декан факультету історії та географії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Юрій Вільховий та декан природничого факультету Руслана Романюк. До розмови долучилися гарант освітньої програми «Туризм» Інна Нестерчук та завідувачка кафедри географії та методики її навчання, гарант освітньої програми «Туризм та рекреація» Анжела Шуканова. Безпосередніми учасниками були викладачі обох університетів, які викладатимуть освітні компоненти здобувачам вищої освіти: Лариса Шаповал, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, та Світлана Павлова, кандидат економічних наук, гарант ОП «Готельно-ресторанна справа».

Обмінялися інформацією в рамках програми академічної мобільності здобувачі вищої освіти ОП «Туризм» Колодій Ілона та Михайлова Катерина, які вивчатимуть вибіркову ОК «Методика музейно-етнографічних досліджень» в закладі-партнері, та здобувачі Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Аліна Остапчук, Катерина Федотова, які виявили бажання вивчати «Івент-технології та індустрія МІСЕ» в Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Нехай щастить!

Програми академічної мобільності сприяють розвитку української вищої освіти шляхом поглиблення лідерських якостей здобувачів вищої освіти, впровадженню ефективних освітніх практик, обміну кращим досвідом!

25 березня 2025 р. об 11:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбудеться захист дисертації Дудка Сергія Григоровича «Наукові основи моделювання здоров’ярозвивального середовища закладу загальної середньої освіти» на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки».

25 березня 2025 р. о 14:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбудеться захист дисертації Великої Аліни Михайлівни «Підготовка майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до створення ситуації успіху в процесі науково-дослідної діяльності учнів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти».

12 лютого відбулася організаційна зустріч представників природничого факультету ЖДУ імені Івана Франка (декана факультету Руслани Романюк та завідувача кафедри хімії Олени Анічкіної) та природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка (декана факультету Людмили Міронець та колег з кафедри біології людини, хімії та методики навчання хімії Юлії Кущ, Олени Бабенко, Юлії Вакал). На зустрічі були присутні здобувачі освіти ОПП «Середня освіта (Хімія)» другого (магістерського) рівня — Олександр Павліченко і Вікторія Раєць з ЖДУ та Єлизавета Бехбородова із аналогічної освітньої програми СумДПУ.

Це вже четвертий досвід успішної реалізації програм внутрішньої академічної мобільності між нашими університетами! Цьогоріч студенти обрали для обміну досвідом освітній компонент «Методика навчання хімії». Для наших здобувачів освіти її прочитає Олена Михайлівна Бабенко, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри біології людини, хімії та методики навчання хімії СумДПУ. Для студентки із Сум — Олена Василівна Анічкіна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри хімії ЖДУ.

Щиро бажаємо успіхів нашій молоді, адже обмін досвідом — це завжди на часі, це шлях до саморозвитку і якості освіти. Тримаємо разом освітній фронт! Все буде Україна!

11 лютого міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день жінок і дівчат у науці — свято, що вшановує внесок науковиць у розвиток світової науки та технологій.

Житомирський державний університет імені Івана Франка пишається тим, що є осередком для багатьох видатних науковиць. Серед 427 науково-педагогічних працівників нашого закладу — 284 жінки, які щоденно сприяють розвитку науки та освіти в Україні.

Викладачки, докторки наук, кандидатки наук, аспірантки та студентки університету засвідчують, що наука не має гендерних обмежень. Їхні дослідження, наукові публікації та відкриття значно розширюють горизонти наукового знання. Від точних і природничих наук до гуманітарних досліджень — наші науковиці здійснюють вагомий внесок у розвиток світової науки, формують майбутні покоління дослідників та популяризують наукові досягнення.

Ми висловлюємо глибоку повагу кожній жінці-науковиці Житомирського державного університету імені Івана Франка. Ваша відданість, високий професіоналізм і прагнення до відкриттів надихають молодь обирати наукову кар’єру та сміливо реалізовувати свої ідеї.

Світова статистика демонструє, що жінки в науці продовжують стикатися з викликами. За даними ЮНЕСКО, лише близько 30% науковців у світі — жінки. Гендерні стереотипи, упередження та недостатнє представництво жінок у керівних наукових посадах залишаються актуальними питаннями. Однак із кожним роком спостерігається зростання кількості жінок у науковій сфері, а їхня роль у глобальних дослідженнях стає все більш значимою.

Жінки-науковиці відіграють провідну роль у численних галузях науки. У медицині вони працюють над розробкою інноваційних методів лікування, у фізиці та хімії — над створенням нових матеріалів і джерел енергії, у біології — над розкриттям механізмів життя, а в астрономії — над вивченням космосу. Значний внесок жінки роблять і в екологічні дослідження, розробляючи стратегії сталого розвитку та збереження природних ресурсів. Крім того, науковиці відіграють важливу роль у розвитку сучасних технологій і штучного інтелекту, працюючи над алгоритмами, що визначають майбутнє цифрового світу.

У різних країнах світу впроваджуються ініціативи, спрямовані на забезпечення рівних можливостей для жінок у науці: грантові програми, менторські проєкти, політики підтримки та популяризації наукової діяльності серед дівчат. Україна також активно сприяє розширенню можливостей для жінок у сфері науки, забезпечуючи доступ до якісної освіти та професійного розвитку.

Щиро бажаємо всім науковицям натхнення, нових наукових звершень та вагомих відкриттів! Нехай ваші знання, наполегливість і талант і надалі сприяють розвитку української науки та освіти!

В університеті відбулася важлива нарада з представниками кафедр природничого та фізико-математичного факультетів щодо підготовки до державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти, а саме природничо-математичних наук. Зустріч була присвячена обговоренню нових методичних рекомендацій та планування подальших кроків у процесі атестації.

Цьогорічна атестація охопить три основні напрямки: суспільні, природничо-математичні та гуманітарно-мистецькі науки. Науково-педагогічний колектив університету активно працює над систематизацією та узагальненням наукових здобутків за всіма зазначеними напрямками.

Під час наради детально розглянули нові методичні рекомендації та визначили конкретні кроки щодо підготовки необхідної документації. Особливу увагу приділили питанням презентації наукових досягнень університету та формування звітної документації відповідно до оновлених вимог.

Представники кафедр обмінялися досвідом та обговорили стратегію подальшої роботи. Було наголошено на важливості командної роботи та чіткої координації дій всіх підрозділів для успішного проходження атестації.

За результатами наради створили робочі групи та затвердили графік подальших консультацій для ефективної підготовки до державної атестації.

За результатами першого туру 19-го конкурсу стипендіальної програми «Завтра.UA» 7 студентів Житомирського державного університету імені Івана Франка запрошено до участі у другому турі.

Ними стали:

1. Гусаківський Ярослав Андрійович (1 курс, спеціальність «Історія та громадянська освіта»);
2. Німець Олександра Сергіївна (4 курс, спеціальність «Прикладна лінгвістика»);
3. Мудрієвський Богдан Володимирович (4 курс, спеціальність «Прикладна лінгвістика»);
4. Новицький Назарій Володимирович (1 курс, спеціальність «Історія та громадянська освіта»);
5. Андрощук Юлія Сергіївна (4 курс, спеціальність «Українська мова і література»);
6. Миколюк Ганна Сергіївна (1 курс, спеціальність «Історія та громадянська освіта»);
7. Дубравська Олена Сергіївна (4 курс, спеціальність «Українська мова і література»).

Загалом 316 студентів з усіх куточків України пройшли до другого туру цьогорічного конкурсу. На наступних етапах на них чекає оцінка незалежних експертів, а також командні змагання, де кожен зможе продемонструвати свої особистісні компетенції.

Стипендіальна програма «Завтра.UA» Фонду Віктора Пінчука — це перша приватна загальнонаціональна програма, спрямована на підтримку талановитої молоді в Україні. Покликана сприяти формуванню та зміцненню нового покоління інтелектуальної та ділової еліти країни. Програма надає не лише фінансову підтримку, але й створює можливості для розвитку, спілкування та обміну досвідом.

Бажаємо успіху нашим студентам у наступних етапах конкурсу!

З радістю повідомляємо про важливу подію у науковому житті Житомирського державного університету імені Івана Франка — започаткування нового наукового видання «Фізична культура і спорт: досвід, проблеми, перспективи». Журнал успішно пройшов реєстрацію та офіційно внесений до реєстру суб’єктів у сфері медіа Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Це щорічне видання відкриває нові можливості для науковців, дослідників та практиків у галузі фізичної культури та спорту для обміну досвідом, презентації результатів досліджень та обговорення актуальних проблем галузі. Особливістю журналу є його міжнародна спрямованість — матеріали приймаються чотирма мовами: українською, англійською, польською та німецькою, що сприятиме інтеграції української спортивної науки у світовий науковий простір.

Запрошуємо наукову спільноту долучитися до розвитку нового видання та сподіваємось, що журнал стане впливовою платформою для публікації результатів наукових досліджень у сфері фізичної культури і спорту.

Бажаємо успіху новому виданню та плідної співпраці всім майбутнім авторам!

З радістю повідомляємо про визначну подію в науковому житті нашого університету — успішний захист докторської дисертації професором Вікторією Вікторівною Жуковською. 16 січня 2025 року в Київському національному лінгвістичному університеті відбувся захист її фундаментального дослідження «Когнітивно-квантитативне профілювання абсолютних конструкцій у Британському національному корпусі».

Дисертаційне дослідження, виконане на перетині германської філології та прикладної і математичної лінгвістики, відкриває нові горизонти у розумінні складних конструкцій англійської мови. Робота професора Жуковської демонструє інноваційний підхід до аналізу мовних явищ, поєднуючи когнітивні та квантитативні методи дослідження.

Високий науковий рівень роботи підтвердила блискуча плеяда офіційних опонентів — провідних науковців України в галузі філології та прикладної лінгвістики. Серед них — професор Євгенія Анатоліївна Карпіловська, завідувач відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України; професор Русудан Кирилевна Махачашвілі, завідувач кафедри германської філології Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; професор Наталія Миколаївна Шкворченко, очільниця кафедри романо-германської філології Міжнародного гуманітарного університету.

Науковим консультантом дисертаційного дослідження виступила доктор філологічних наук, професор Марія Олександрівна Шутова, завідувач кафедри германської філології Київського національного лінгвістичного університету.

Захист дисертації професора Жуковської — це не просто особисте досягнення науковця, але й важливий внесок у розвиток вітчизняної філологічної науки. Її дослідження відкриває нові перспективи для подальших наукових розвідок у галузі корпусної лінгвістики та когнітивних досліджень.

Колектив університету щиро вітає Вікторію Вікторівну з цим визначним досягненням та бажає подальших наукових звершень на благо української науки!

Житомирському державному університету імені Івана Франка є ким пишатися! За результатами рішення атестаційної комісії Міністерства освіти і науки України (наказ від 10 грудня 2024 року № 1721), низка наших талановитих викладачів здобули почесні вчені звання та наукові ступені.

Це визнання їхнього невтомного працелюбства, глибоких знань та значущих наукових досягнень. Їхні дослідження є цінним внеском не тільки в розвиток нашого університету, а й у загальноукраїнську наукову спільноту.

Вітаємо наших колег:

Професори:

• Наталія Астрахан (кафедра германської філології та зарубіжної літератури);
• Надія Павлик (кафедра соціальних технологій);
• Сергій Стельникович (кафедра історії України);
• Валентина Фостолович (кафедра економіки, менеджменту, маркетингу та готельно-ресторанної справи).

Доценти:

• Олексій Анхим (кафедра германської філології та зарубіжної літератури);
• Кирило Гаращук (кафедра англійської мови з методиками викладання у дошкільній та початковій освіті);
• Олена Євдоченко (кафедра хімії);
• Андрій Кобетяк (кафедра філософії та політології);
• Сергій Жуковський (кафедра комп’ютерних наук та інформаційних технологій).

Наукові ступені: доктор біологічних наук — Марина Пацюк (кафедра ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття), кандидат біологічних наук — Юлія Чайка (кафедра медико-біологічних дисциплін).

Отримання нашими викладачами нових наукових звань та ступенів — це яскраве свідчення високого рівня освітніх послуг, які ми надаємо. Це також стимул для подальшого розвитку та вдосконалення.

Наукові досягнення вчених Житомирського державного університету імені Івана Франка знову отримали високу оцінку на державному рівні. 5 грудня 2024 року Верховна Рада України ухвалила рішення про присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2023 рік.

Серед лауреатів — кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії Микола Чайка. Ця нагорода присуджена вченому за наукову роботу «Розробка методик і режимів формування нанорозмірного рельєфу на поверхні монокристалів СdТе та твердих розчинів на їх основі».

Присудження цієї Премії є не лише визнанням високого рівня наукової діяльності нашого молодого вченого, але й підкреслює значення інноваційних досліджень у розвитку науки та техніки України.

Щиро вітаємо Миколу Володимировича Чайку з цією вагомою відзнакою! Бажаємо нових наукових звершень, натхнення та успіхів у майбутніх проєктах. Його досягнення є гордістю для всього нашого університету та надихає молодих науковців на нові звершення.

Ректор Галина Киричук, а також проректори Володимир Чумак та Наталія Корнійчук представляли Житомирський державний університет імені Івана Франка на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Розбудова внутрішніх систем забезпечення якості у ЗВО України: досягнення і проблеми — погляд ззовні і зсередини». Захід проходив на базі Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка і об’єднав провідних експертів у галузі освіти з різних країн, щоб обговорити актуальні питання забезпечення якості вищої освіти.

Метою заходу було створення платформи для обміну досвідом і підходами до забезпечення якості освіти в університетах України та за її межами.

Конференція, що відбулася у форматі панельних дискусій, надала можливість учасникам обмінятися досвідом та найкращими практиками у таких ключових напрямках:

1. Роль університетів у забезпеченні якості вищої освіти України.
2. Взаємодія університетів у забезпеченні якості освіти.
3. Інтернаціоналізація як каталізатор забезпечення якості освіти.
4. Пріоритети в якості освіти для ринку праці.

Участь у цій конференції підтверджує прихильність нашого університету до постійного вдосконалення освітніх процесів та забезпечення найвищої якості підготовки фахівців. Отримані знання та навички будуть використані для подальшого розвитку університету та підвищення його конкурентоспроможності на міжнародному рівні.

27 листопада 2024 року кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання Навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка провела щорічний XI Всеукраїнський науково-практичний вебінар з міжнародною участю на тему «Професійна комунікація іноземною мовою у підготовці сучасних фахівців: виклики та перспективи». Модератором заходу виступила викладач кафедри Аліна Українець.

Вебінар проводився у тісному партнерстві та кооперації з Міжнародною академією прикладних наук в місті Ломжа (Польща) та постійними співорганізаторами: Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини, Українським державним університетом імені М. П. Драгоманова. У вебінарі також взяли участь науковці з провідних закладів освіти України, серед яких Криворізький фаховий медичний коледж ДОР, Харківська гуманітарно-педагогічна академія Харківської обласної ради, Кременецький медичний коледж імені Арсена Річинського, Одеський державний аграрний університет, Медична академія імені Крупинського м. Львів.

Під час вебінару учасники мали змогу обговорити особливості академічної мобільності студентів і можливості особистісного та професійного зростання; актуальні питання викладання іноземних мов у закладах вищої освіти, пов’язані із сучасними викликами і перспективами розвитку іншомовної освіти. За підсумками заходу передбачається видання електронного збірника матеріалів, що міститиме оригінальні наукові дослідження.

Щиро дякуємо співорганізаторам та учасникам вебінару за змістовні і конструктивні доповіді та палку дискусію.

25-26 листопада 2024 року на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка пройшов щорічний інтерактивний методологічний онлайн-семінар молодих дослідників «Компетентнісні засади професійної діяльності фахівця в системі неперервної освіти», який започатковано з 2016 р. як підсумкова форма роботи наукового гуртка аспірантів. Модератор проєкту — Нінель СИДОРЧУК, доктор пед. наук, професор, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Для участі у роботі семінару заявлено 37 здобувачів третього (освітнього-наукового) рівня вищої освіти та 18 здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Молодих дослідників привітали Олена АНТОНОВА — доктор педагогічних наук, професор, завідувачка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка, Олександра ДУБАСЕНЮК — доктор педагогічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, Почесний академік НАПН України, професор кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

У межах проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» на семінарі виступили:

1. Лариса ЛУК’ЯНОВА, доктор пед. наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту педагогічної освіти i освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України «Українські вчителі за кордоном: соціальний портрет, потреби, проблеми»;
2. Людмила ЄРШОВА, доктор пед. наук, професор, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту професійної освіти НАПН України «Від самозарадної особистості — до незалежної держави»;
3. Олександр КОБЕРНИК, доктор пед. наук, професор, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Системний підхід до особистісно-професійного розвитку викладачів ЗВО».

Продуктивним вектором реалізації проведення семінару стало обговорення наукових проблем молодими дослідниками у діалозі з провідними вітчизняними науковцями, актуалізація питань академічної культури, ключових етапів проведення експериментальної роботи та ін.

Дякуємо колегам-професорам за цікаві, аргументовані виступи, представлені на основі глибокого переосмислення актуалізованої проблематики.

21–23 листопада 2024 р. у Перемишлі відбулася міжнародна наукова конференція «Поляки в Україні», у якій взяла участь професор кафедри історії України Ольга Білобровець. Організаторами заходу виступили Студії Східної Європи Варшавського університету та Департамент МЗС Польщі у співпраці з поляками за кордоном, започаткувавши серію конференцій та тематичних досліджень історії поляків в Україні.

Впродовж трьох днів на 10 панелях відбувалися виступи та дискусії щодо сучасних викликів у розвитку польської громади в Україні, історичного минулого та внеску видатних поляків в історію України. Було представлено вже видрукуваний перший том наукових праць конференції та нові видання, присвячені учасникам січневого повстання 1863 р. за редакцією С. Стемпеня, книгу Г. Стронського «Мархлевщизна 1925–1935 рр.» та Біографічний словник польської інтелігенції в СРСР за редакцією А. Глебовича.

В останній день конференції відбулась узагальнююча дискусія за участю заступника міністра освіти й науки Польщі А. Шептицького, представників департаменту закордонних справ Польщі, голів польських фундацій та організацій щодо сучасних викликів, стратегії, напрямків, завдань закордонної політики, історичних досліджень та наукових проєктів.

З 21 по 23 листопада у Національному університеті «Львівська політехніка» проходить Український форум відкритої науки, який став платформою для обговорення найактуальніших трендів у розвитку досліджень та інновацій. Житомирський державний університет представляє проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян.

Захід охоплює тематику відкритої науки, академічної доброчесності та реформування оцінювання наукових досягнень згідно з принципами #CoARA. Особливу увагу приділено започаткуванню Ukrainian Reproducibility Network — ініціативи, спрямованої на підвищення якості наукових досліджень та забезпечення їхньої відтворюваності.

На відкриття форуму завітав Андрій Бутенко, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, та заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.

На природничому факультеті в рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася цікава лекція з Катериною Листван, кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Інституту клітинної біології та генетичної інженерії, випускницею факультету. Учні наукового ліцею та студенти природничого факультету в доступній і цікавій формі дізналися про історію виробництва інсуліну і роль генетичної інженерії в його створенні. Слухачів вразила історія про шлях виробництва інсуліну від гормону з тканин підшлункової залози свиней до людського хумуліну, який синтезують генетично модифіковані бактерії в лабораторіях і, нарешті, до рекомбінантних рослин, хлоропласти яких мають ДНК гену інсуліну і успішно синтезують цей важливий гормон!

Крім того, пані Катерина розповіла багато цікавого про рекомбінантні рослини, які здатні синтезувати ненасичені жирні кислоти, подібні до риб’ячого жиру; про синтез провітаміна А в біотехнологічних реакторах; про генетично модифікований «золотий рис», збагачений каротином, який може рятувати життя багатьом людям, що вмирають від дефіциту вітаміну А в країнах Азії, але із-за невігластва, страху перед ГМО і через екотероризм, на жаль, програму його вирощування припинено.

«Інсулін у горщику, або чи можна навчити рослини давати молоко?» — це була натхненна лекція, яка поєднала в собі цікавий матеріал з історії біології, фізіологіії та біохімії, генетичної інженерії, біотехнології. Слухачі змогли задати питання вченому-практику з Інституту клітинної біології та генетичної інженерії; проникнутися важливістю біологічної науки для людства і точно, позбавитися страху перед ГМО.

Професор кафедри всесвітньої історії Галина Стародубець повернулася з наукового відрядження (м. Софії, Болгарія). 14–15 листопада науковець представляла наш університет на Міжнародній конференції «Україна та її сусіди: проблеми етногенезу, націотворення та міжнародні відносини у Центрально-Східній Європі (від доби Середньовіччя до епохи глобалізації»): XI Дриновські читання", присвяченій українсько-болгарським історичним зв’язкам.

Конференція стала важливою платформою для обміну науковими досягненнями та встановлення міжнародних контактів. Професор Стародубець відзначила високий рівень організації заходу та виступила з доповіддю на актуальну тему.

Серед найбільш разючих моментів конференції пані Галина виділила:

1. Представлення України: конференція стала одним з перших масштабних наукових форумів у Болгарії, присвячених виключно українській тематиці.
2. Знайомство з болгарською наукою: професор Стародубець мала можливість познайомитися з роботами провідних болгарських істориків та обговорити актуальні питання української історії.
3. Нові наукові проєкти: участь у конференції відкрила нові перспективи для співпраці з болгарськими колегами та розробки спільних наукових проєктів.

Колектив Житомирського державного університету імені Івана Франка, факультет фізичного виховання і спорту ЖДУ імені Івана Франка, кафедра медико-біологічних дисциплін щиро вітають Юлію Юріївну ЧАЙКУ з успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук!

Захист дисертації «Географічний партеногенез та особливості репродукції диплоїдних та триплоїдних представників орних червів Aporrectodea caliginosa — trapezoides (Oligochaeta, Lumbricidae)» спеціальність 03.00.08 — зоологія, відбувся в спеціалізованій вченій раді Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена НАН України. Науковий керівник — доктор біологічних наук, професор Межжерін Сергій Віталійович.

Бажаємо пані Юлії успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги у професійному зростанні та майбутніх наукових пошуках!

Проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян та доцентки кафедри права та публічного управління Ольга Рудницька і Марія Огороднійчук беруть участь у масштабному форумі Una Europa Days, що відбувається 13–15 листопада в Ягеллонському університеті (Краків, Польща).

Програма Una4UA2 є частиною ініціативи Una Europa, яка об’єднує одинадцять провідних дослідницьких університетів Європи з метою створення Університету майбутнього — дійсно транснаціонального європейського освітнього середовища. Una Europa має на меті мобілізувати ресурси й дослідницькі потужності європейських університетів задля ефективної інтеграції, міжкультурного обміну та підтримки спільного академічного простору для майбутніх поколінь.

Серед університетів, які входять до альянсу Una Europa:

• Берлінський вільний університет;
• Alma Mater Studiorum — Болонський університет;
• Дублінський університетський коледж;
• Единбурзький університет;
• Гельсінський університет;
• Ягеллонський університет;
• Лейденський університет;
• KU Leuven;
• Мадридський університет Комплутенсе;
• Париж Університет Пантеон-Сорбонна;
• Цюрихський університет.

Учасники форуму обговорили актуальні питання євроінтеграції України в контексті повномасштабної війни. Представники нашого університету поділилися своїми дослідженнями та досвідом, а також взяли участь у дискусіях про майбутнє української науки та освіти в європейському контексті.

Участь у такому престижному форумі є свідченням міжнародного визнання наукового потенціалу нашого університету та відкриває нові перспективи для співпраці з провідними закладами вищої освіти Європи.

11 листопада на природничому факультеті відбулась натхненна зустріч, ініційована студентським науковим товариством ЖДУ, — «Академічна мобільність для студентів. Мій досвід» — з Король Іриною, учасницею програми семестрового академічного обміну.

Студентка 4-го курсу бакалаврської освітньої програми «Біологія» поділилася своїм унікальним досвідом семестрового навчання в Університеті Поморському в Слупську (Республіка Польща). Це була не просто розповідь, а справжній приклад того, як академічна мобільність відкриває нові горизонти. Ірина розповіла, як семестр за кордоном змінив її уявлення про навчання, культуру та можливості для особистого розвитку. Розказала про те, з якими країнами співпрацює наш університет; як відбувається підтримка і менторство кожного студента як в рідному ЗВО, так і в університеті-партнері; які можливості відкриваються для нових знайомств і дружби зі студентами з різних куточків світу, з традиціями і культурою багатьох країн. До речі, до зустрічі приєдналися онлайн і нові товариші Ірини з Казахстану, студенти різних факультетів ЖДУ та куратор студентського наукового товариства університету Віктор Кириченко.

Свою історію Ірина Король підсумувала словами: «Ти здатна на все, якщо тільки наважишся. І в глибині душі свого серця ти це знаєш. Саме це й лякає тебе найбільше...» Цей меседж закликав слухачів не боятися нового і сміливо крокувати до власних цілей, використовувати ті можливості, які є у сучасних українських студентів.

Історії таких студентів надихають, доводячи, що академічна мобільність — це не просто навчання за кордоном, а й шлях до особистісного зростання та майбутнього професійного успіху. Сподіваємося, ця конференція надихне наших студентів на подорожі та нові відкриття.

12 листопада в рамкам проєкту «Запрошені професори» відбулась онлайн-зустріч здобувачів ОП «Готельно-ресторанна справа» та «Туризм і рекреація» з дослідницею Центральношведського університету Європейського інституту досліджень туризму, доктором філософії з економіки Ольгою Мінінчук-Бароне. Темою зустрічі стала організація туристичного обслуговування у Швеції, традиції та досвід європейських країн.

Цікаво було виокреслити спільні риси та відмінності у традиціях туристичних напрямків України та скандинавських країн, особливості роботи закладів гостинності, історизм у харчових звичках та як вони позначаються на структурі закладів ресторанного господарства, врахування принципів природозбереження та сталого розвитку у роботі всієї туристичної галузі. Здобувачі змогли переконатися про багатство та різноманіття українських традицій гостинності, важливість збереження наших історичних культурних традицій, які є індикаторами національної ідентичності.

Пані Ольга представила проєкт з розробки вербальних та невербальних способів маркування туристичних маршрутів у Швеції, над яким наразі працює, анонсувала мету та задачі створення соціально-психологічної лабораторії з апробації різних маркерів на фокус-групах.

Здобувачі ставили питання, спілкувалися та розширювали свої уявлення про сферу гостинності. Пані Ольга стала справжнім мотиватором до вивчення англійської мови та описала практичні інструменти, якими можна поглиблювати такі знання. Вдячні пані Ользі за приділений час та можливість обміну досвідом. Сподіваємось на подальші зустрічі!

11 листопада 2024 року здобувачі вищої освіти освітньо-професійної програми «Середня освіта (Географія)» та «Екологія» з викладачами кафедри екології та географії мали унікальну можливість побувати на зустрічі з Володимиром Пащенком, доктором географічних наук, професором, письменником. Тема зібрання — «Наукознавчі обґрунтування виправлень текстів і змістів».

«Тарас Шевченко колись кинув докір українцям: „Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя“. Ніхто довго не міг відповісти на запитання, а як же треба вчитися. Напрочуд змістовна й надважлива монографія Володимира Пащенка „Вербальні наукові субмови. Атрибутивне наукознавство“ — унікальна відповідь на те, як треба вчитися, щоб навчитись мислити, висловлюватись і писати раціонально, точною науковою мовою. В цій книзі майже кожну тезу, кожний абзац можна розгорнути в наукову монографію чи філософський трактат, і з огляду на когнітивну потугу цієї книги на 95 сторінок вона становить уже не лише національну, а й транскордонну цінність», — так узагальнив Дмитро Пилипчук.

Пан Володимир закцентував увагу здобувачів вищої освіти на виправленні наукових та освітніх текстів і конструктивному синтезі субмовних знань. Навів низку прикладів про виправлення об’єктних означень у науках про Землю, в освітніх текстах тощо.

До зустрічі долучилися колеги з кафедри соціальної та практичної психології Віктор Кириченко та Наталія Никончук.

Щиро вдячні пану Володимиру за прекрасну зустріч. Сподіваємось на подальші та нові зустрічі!

Дякуємо ЗСУ за можливість працювати!

Щиро вітаємо Марію АТАМАНЕНКО, здобувачку 37Бд-Диз групи ОПП Графічний дизайн, та її наукового керівника Наталію КОЛЕСНИК, доцентку кафедри образотворчого мистецтва та дизайну ЖДУ імені Івана Франка, з перемогою в ІІ Міжнародному конкурсі наукових робіт здобувачів вищої освіти, що проходив на базі Київського національного університету технологій та дизайну й проводився за підтримки Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України за трьома напрямами: Art and Design, Fashion industry та Public and Corporate Management.

25 жовтня 2024 року Марія Атаманенко презентувала на конкурсі наукову роботу англійською мовою на тему «Дизайн та брендинг фірмового стилю товарів для дому та затишку» й здобула диплом 2 ступеня в напряму Art and Design серед 65 наукових робіт з 20 закладів вищої освіти України та світу.

Співорганізаторами конкурсу були закордонні заклади вищої освіти: Університет Фоджа (Італія), Інститут технологій та бізнесу в Чеське-Будейовіце (Чехія), Університет прикладних наук Riseba (Латвія), Мінгачевірський державний університет (Азербайджан), Університет наук про життя «Король Міхай І» (Румунія), Естонський університет підприємництва Майнор (Естонія), Католицький університет Мауле (Чілі), Університет Св. Павла (Кенія), Державний університет ім. Акакія Церетелі (Грузія), Політехнічний Університет м.Тірана (Албанія), Технічний університет Молдови (Молдова), Державний педагогічний університет ім. І. Крянге (Молдова), Університет мистецтв імені Георгє Енеску (Румунія), Каунаський технологічний університет (Литовська Республіка), Технічний університет м. Дрезден (Німеччина), Технічний університет м. Ліберець (Чехія).

Нагадаємо, що метою конкурсу було сприяти розвитку наукової діяльності студентів в умовах розширення співпраці із закордонними закладами вищої освіти, формувати креативний світогляд майбутніх фахівців, долучити молодь до процесів трансформації України в контексті реалізації цілей євроінтеграції.

Бажаємо, щоб ця перемога стала натхненням для нових творчих проєктів і відкриттів! Нехай усі ідеї перетворюються на реальні досягнення та міжнародні успіхи!

Студентка 3 курсу спеціальності «Філологія (німецька мова та література)» Анна Славушевич здобула почесне третє місце у престижному конкурсі німецькомовних есе, присвячених 100-річчю від дня смерті Франца Кафки. Конкурс проводився за підтримки кафедри міжнародної комунікації та перекладу Львівського національного університету імені Івана Франка, Асоціації українських германістів та Ґете-Інституту (Україна).

Написане Анною есе високо оцінило журі. Ми пишаємося її досягненням і щиро вітаємо! Своїми успіхами Анна підтверджує високий рівень підготовки наших студентів та репутацію кафедри германської філології та зарубіжної літератури.

Окремі слова подяки висловлюємо науковому керівнику Анни, доценту кафедри Соколовській Світлані Францівні, за її професіоналізм та підтримку.

Вітаємо переможницю та бажаємо їй нових творчих злетів!

8 листопада 2024 року в межах проєкту «Запрошені професори ЖДУ імені Івана Франка» відбулася лекція «Релігійна ідентичність українців в умовах російсько-української війни», яку провела докторка філософських наук, професорка, провідна наукова співробітниця Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, президентка Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович.

Об’єктом обговорення стала релігійна ідентичність як форма соціальної самоідентифікації та багаторівневий і поліструктурний феномен, що проявляється на різних етапах розвитку суспільства. Слухачі дізналися, що релігійна ідентичність є особливою формою соціальної ідентичності, сутність якої полягає в свідомому конструюванні або опосередкованому сприйнятті релігійних уявлень, переконань, цінностей, а також ритуалів та обрядів, характерних для певної релігійної спільноти.

В обговоренні взяли участь викладачі кафедри філософії та політології, а також здобувачі освітніх програм «Релігієзнавство», «Соціальна філософія та філософія історії», «Філософія. Релігія та сучасні суспільні процеси» і «Політологія». Присутні відзначили глибину аналізу і високу культуру обговорення.

Щиро дякуємо пані Людмилі Филипович за змістовну і надзвичайно актуальну лекцію та висловлюємо сподівання на подальшу плідну співпрацю.

5–6 листопада у ННІ іноземної філології ЖДУ імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Філологія і сьогодення: проблеми, вектори, аспекти, перспективи», співорганізаторами якої стали Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Волинський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк), Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Під час двох пленарних та трьох секційних засідань лунали доповіді й розгорталися дискусії, що стосувалися проблем теорії та історії української й світової літератури, методики викладання мов і літератур, теорії і практики перекладу, філософії мови й методології літературознавчого пізнання, зокрема, інтермедіальних та транслітературних студій, інтерпретації класичних творів, розвитку європейської та вітчизняної драматургії й театру, українсько-німецьких культурних зв’язків і проєктів тощо.

Висловлюємо сердечну вдячність всім учасникам наукового форуму й особливу подяку за роботу над створенням та реалізацією конференційного проєкту Мар’яні Лановик, Марії Моклиці, Марії Іваницькій, Надії Колошук, Світлані Маценці, а також молодим науковцям Марії Любінецькій, Олександру Старості, Олексію Анхиму.

Бажаємо шановним колегам подальшого наукового розвитку, продуктивних ідей, натхнення й наснаги у ході їх втілення! Сподіваємось на подальшу співпрацю.

З гордістю повідомляємо, що ДОВГОПЯТОМУ Олександру Петровичу, асистенту кафедри математичного аналізу, бізнес-аналізу та статистики, призначено стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених.

Постановою Комітету з Національної премії України імені Бориса Патона від 5 листопада 2024 року № 6 «Про призначення стипендій та продовження виплати стипендій Президента України та Кабінету Міністрів України для молодих вчених» відзначено кращих з кращих науковців українських закладів:

1. Призначено 276 стипендій та продовжено виплату 42 стипендій Кабінету Міністрів України для молодих вчених.
2. Призначено 229 стипендій та продовжено виплату 71 стипендії Президента України для молодих вчених Національної академії наук України.

Щиро вітаємо Олександра Петровича з належною оцінкою наукових пошуків! Бажаємо нових звершень, професійного зростання і визнання!

5 листопада 2024 року в межах проєкту «Запрошені професори» відбулася зустріч з Ольгою Каніщевою, кандидатом технічних наук у галузі інформаційних технологій, чиї дослідження охоплюють штучний інтелект, обробку природної мови, комп’ютерну та корпусну лінгвістику. Наразі пані Каніщева є запрошеним дослідником Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина), де бере участь у проєкті з цифрової української філології. Вона також викладає в SET University, інноваційному українському університеті, що готує спеціалістів для технологічного сектора.

Захід зібрав студентів і викладачів ННІ іноземної філології та фізико-математичного факультету ЖДУ імені Івана Франка, а також учасників курсів з цифрової філології з України та Німеччини.

Ольга Каніщева презентувала сучасні інструменти генеративного штучного інтелекту (GenAI), які можна ефективно використовувати як у професійній діяльності, так і в повсякденному житті. Учасники дізналися про різноманітні можливості підвищення продуктивності, стимулювання творчого потенціалу та автоматизації за допомогою GenAI. Презентація завершилася динамічною дискусією про етичні аспекти використання GenAI та доброчесність, що дозволило слухачам глибше зрозуміти важливість відповідального застосування технологій.

Особливо приємно відзначити, що студенти спеціальності «Прикладна лінгвістика» ННІ іноземної філології, які брали участь у курсах цифрової філології від Єнського університету, отримали сертифікати і стипендії.

Щиро дякуємо пані Каніщевій за цікаву та плідну зустріч!

У рамках проєкту «Запрошені професори» в Житомирському державному університеті імені Івана Франка 5 листопада 2024 року відбулася відкрита лекція Оксани Куцої — кандидата педагогічних наук, доцента кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, доцента кафедри теорії і практики перекладу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Студенти та викладачі мали змогу прослухати та обговорити цікаву тему сьогодення — Promoting Emotional Intelligence (EQ) in an EFL Setting. Оксана Куца звернула увагу учасників лекції, що використання емоційного інтелекту допомагає створити більш комфортну та сприятливу для розвитку атмосферу під час навчання. Студенти відчувають себе почутими, що сприяє більш глибокому залученню, мотивації та успіху у навчанні. Емоційний інтелект також покращує взаєморозуміння викладача зі студентами та знижує ризик конфліктів, навчальний процес стає ефективнішим та продуктивнішим для всіх учасників.

Щиро дякуємо пані Оксані за інформативну лекцію та співпрацю.

У рамках проєкту «Студії PRO від професіоналів» 5 листопада до Житомирського державного університету імені Івана Франка завітав з гостьовою лекцією представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Житомирській області Юрій Погодицький. Тема заходу «Розвиток офісу Омбудсмана: ключові напрямки та освітні ініціативи».

Пан Юрій поінформував здобувачів ОП «Право» про пророблену роботу його представництва та запропонував взяти участь у ініціативах та конкурсах Офісу Омбудсмана.

Офіс Омбудсмана України — незалежна, авторитетна та ефективна національна інституція, яка реалізує парламентський контроль за дотриманням прав і свобод людини і громадянина на всій території України та українців за кордоном. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (стаття 55 Конституції України).

5 листопада 2024 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася І Всеукраїнська науково-практична конференція «Початкова освіта: виклики сьогодення та перспективи розвитку», організована кафедрою початкової освіти та культури фахової мови навчально-наукового інституту педагогіки.

Концепція «Нова українська школа» визначає мету, шляхи та етапи реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти на період до 2029 року. Нині накопичено величезний теоретико-методологічний і практичний досвід реалізації Концепції НУШ саме в початковій школі. Проте наша непроста доба потребує швидкого реагування на виклики сьогодення. Тому метою конференції стало обговорення стратегічних проблем модернізації початкової освіти в контексті становлення Нової української школи.

Напрями роботи конференції: теоретико-методологічні засади розвитку початкової освіти в Україні; дидактика Нової української школи; професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів для роботи в НУШ: сучасні виклики; наступність дошкільної та початкової освіти; підвищення рівня професійної компетентності вчителя.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися Валентина Танська, кандидат педагогічних наук, доцент, директор навчально-наукового інституту педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка; Ірина Назарчук, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових класів вищої категорії, вчитель-методист Ліцею № 8 м. Житомира.

На пленарному засіданні виступили: Ольга Деркачова, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри початкової освіти та освітніх інновацій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника з доповіддю «Мовна картина світу молодшого школяра: лексика війни»; Марина Нестеренко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти Бердянського державного педагогічного університету з доповіддю «STEM-освіта як інструмент досягнення Цілей глобального розвитку: чи можливо це в початковій школі?»; Оксана Третяк, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки початкової, інклюзивної та вищої освіти Рівненського державного гуманітарного університету з доповіддю «Шляхи попередження та подолання професійного вигорання педагога»; викладачі кафедри початкової освіти та культури фахової мови ЖДУ імені Івана Франка, науковці з Рівного та Запоріжжя.

Досвідом практичної реалізації проєкту НУШ поділилися житомирські освітяни: Віта Баранівська, заступник директора з виховної роботи, вчитель української мови та літератури, спеціаліст ІІ категорії Ліцею № 19 м. Житомира; Ольга Флячинська, вчитель початкових класів, вчитель-методист вищої категорії Ліцею № 8 м. Житомира; Юлія Талько, вчитель початкових класів Ліцею № 19 м. Житомира, експерт з сертифікації вчителів початкових класів; Аліна Тарасенко, вчитель початкових класів Ліцею № 8 м. Житомира тощо.

Обговорення актуальних проблем реалізації Концепції НУШ продовжилося на секційних засіданнях.

5 листопада 2024 року відбулася ІІ Всеукраїнська наукова онлайн-конференція здобувачів вищої освіти та молодих вчених «Актуальні проблеми всесвітньої історії». Організатором заходу виступила кафедра всесвітньої історії історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка. Співорганізаторами конференції були Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне).

Доповіді учасників конференції були включены у роботу чотирьох секцій, присвячені проблемам світової та вітчизняної історії різних періодів, у т. ч. на сучасному етапі.

Загалом у роботі конференції взяли участь 170 учасників: здобувачі вищої освіти, аспіранти вищих навчальних закладів (Житомирський державний університет імені Івана Франка, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне), Національний університет «Острозька академія», Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Ужгородський національний університет, Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини).

На пленарному засіданні з вітальним словом до учасників конференції виступили: декан історичного факультету Олександр Жуковський, завідувачка кафедри всесвітньої історії, доцентка Людмила Гуцало; також співорганізатори конференції декан факультету історії і міжнародних відносин ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського Олег Мельничук; завідувачка кафедри історії та етнології України Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Світлана Візер; доцент кафедри суспільних дисциплін НВГУП (м. Рівне) Ярослав Цецик.

Особливістю цього року проведення конференції є значна кількість учасників- аспірантів з різних ВНЗ України, а також участь в її роботі молодих докторів філософії (зокрема, Інституту історії України НАН України).

На пленарному засіданні у доповідях були представлені актуальні проблеми світової та вітчизняної історії, зокрема: «Крим в 1917-1918 роках у працях представників української військової еміграції» (Андрій Сидоренко, м. Київ), «Стан релігійної свободи в окупованих СРСР країнах Балтії (1940–1941)» (Едуард Ходун, м. Суми), «Ейно Ілмарі Юутілайнен (1914–1999 рр.) — фінський льотчик-ас Другої світової війни» (Андрій Марков, м. Вінниця), «Місце ЄС у врегулюванні ізраїльсько-палестинського конфлікту» (Марина Лисак, м. Житомир) та ін.

Загалом, необхідно відмітити посилення інтересу у секційних доповідях до різних проблем світової історії нового та новітнього часу. Також відзначимо інтерес здобувачів вищої освіти до сучасних методів викладання історії як у вищих, так і в середніх закладах освіти.

Важливо, що учасники конференції досліджують проблеми світової історії першої чверті ХХІ ст., серед яких були й доповіді, присвячені подіям та аналізу російсько-української війни 2014–2024 рр.

Загалом, цього року серед учасників конференції було чимало здобувачів вищої освіти та молодих вчених з тих закладів вищої освіти, які вперше представлені в роботі цього важливого наукового заходу. Захід буде сприяти посиленню наукових зв’язків та співпраці ЖДУ імені Івана Франка з іншими вищими навчальними закладами України.

4 листопада 2024 року в рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ» кафедра української мови та методики її навчання організувала й провела зустріч із доктором філологічних наук, професором кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Оксаною Зелінською. Тема лекції — «Історія української мови як засіб формування національної ідентичности».

Лекторка порушила низку важливих проблем історії української мови, зокрема на достовірних фактах показала, як украли тисячу років у питанні походження нашої мови, як упродовж сторіч не визнавали української мови як самостійної, як привласнювали надбання нашої мови та її яскравих представників російські «науковці». Крім того, пані Оксана зосередила увагу на важливості й потрібності вивчення історії української мови, старослов’янської мови, діалектології в закладах вищої освіти на філологічних факультетах під час підготування вчителів української мови та літератури й філологів, порушила питання щодо наповнення програми з давньої української літератури.

Лекція була цікава, пізнавальна, важлива, науково виважена й аргументована. Крім студентів і викладачів Житомирського державного університету, на лекції були присутні науковці з Черкас, Хмельницького, Умані.

Дякуємо Оксані Юріївні й сподіваємося на наступні наукові зустрічі!

Сучасний стан розвитку туристичної галузі супроводжується активізацією підприємницької активності у сфері туризму, міжнародної конкуренції, зміною у потребах туристів, що передбачає дослідження загальносвітових тенденцій змін у туристичній галузі. В умовах глобалізації розвиток туризму в Україні вимагає актуалізації видів туристичної діяльності, здійснення інтеграції зі світовими лідерами туристичної галузі, використання накопиченого світового досвіду щодо задоволення попиту споживачів, інформування про наявні можливості туристичних підприємств, їх здобутки і переваги.

Своїми міркуваннями з приводу розвитку трендів міжнародного туризму ділилася Ольга Любіцева, доктор географічних наук, професор завідувачка кафедри країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка зі студентами спеціальності 242 «Туризм і рекреація»!

Жвава дискусія відбувалася в площині питань меморіалізації в Україні, сучасних змін туристичного законодавства, аналізу та впроваджування досвіду держав, де туризм є однією із найбільш прибуткових галузей економіки. Дякуємо за насичену наукову зустріч!

31 жовтня відбулася зустріч студентів та викладачів історичного факультету з доктором історичних наук, професором, головним науковим співробітником, керівником Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрієм Івановичем Шаповалом.

Лекція професора Юрія Шаповала присвячувалася величній та одночасно трагічній постаті Олександра Довженка. У своїй новій монографії «Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби» Юрій Іванович запропонував неочікуваний метод дослідження творчості, характеру, стосунків із близькими людьми та колегами, як і в цілому митцями, політиками, скрізь оптику доносів та інших документів радянських спецслужб. Автор створив не забронзовілий портрет генія, а показав живу людину, яка мала «роздерту долю, ... через яку переїхав час». Для митця головним мірилом та умовою творчості є свобода. В умовах сталінського тоталітаризму «фаустівська парадигма існування» парадоксально часами надавала свободу Олександру Довженку. Режисер залишив таку оцінку радянській демократії: «Найбільша брехня й фальш, що їх колись знало людство. Комунізм і фашизм — філософські брати...». На думку Юрія Шаповала, у своїй творчості Олександр Довженко розробив політичний і культурний проєкт України, далекий від догматичного комунізму: в цьому, умовно авангардистському, проєкті парадоксальним чином поєднувалися футуризм і традиціоналізм, утопізм і консерватизм.

Студенти мали унікальну можливість отримати настанови метра історичної науки щодо особливостей проведення досліджень та роботи із архівними матеріалами. А бібліотека кафедри історії України та нашого університету поповнилися новою книгою.

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулося перше засідання Ради молодих вчених у 2024–2025 навчальному році. Проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян урочисто відкрила засідання, ознайомила з критеріями молодого вченого та документами, якими керується Рада у своїй діяльності.

До засідання долучилася онлайн Анастасія Сімахова, перший заступник голови Ради молодих вчених України, доктор економічних наук, професор кафедри бізнес-аналітики та цифрової економіки Національного авіаційного університету, окреслила перспективи роботи органу. Разом намітили напрями співпраці.

У пункту 11 статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» зазначено, що «молодий вчений — вчений віком до 35 років включно, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або вчений віком до 40 років включно, який має науковий ступінь доктора наук». Відповідно до пропозицій інститутів та факультетів на засіданні затвердили оновлений склад Ради молодих вчених, до якого увійшло 25 науковців ЖДУ, серед них 7 кандидатів наук, 5 PhD та 5 аспірантів. Вікторія Білявська, доцентка кафедри української літератури та методики її навчання, яка очолювала Раду попередні чотири роки, прозвітувала про роботу об’єднання, про його досягнення та волонтерську діяльність.

Подякувавши за плідну роботу Вікторії Білявській, обрали нового голову — Андрія Кобетяка, доцента кафедри філософії та політології, доктора політичних наук. А також заступника голови — Юлію Мінгальову та секретаря — Анну Савину.

Плідної подальшої роботи Раді молодих вчених!

26 жовтня 2024 р. відбулася зустріч членів кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти та кафедри початкової освіти та культури фахової мови з координатором проєкту The LEGO Foundation в Україні Оксаною Левандовською.

Діяльність The LEGO Foundation спрямована на істинне укорінення гри у професійній практиці кожного педагога у дошкіллі і на те, яким чином зробити гру способом мислення і стилем взаємодії педагога з дитиною.

Під час зустрічі було висвітлено напрями роботи The LEGO Foundation, зокрема питання впровадження проєкту «Сприяння освіті», до якого залучено 400 ЗДО в усіх регіонах України, в межах якого реалізується шведська програма соціально-емоційного розвитку «Веселі друзі» (для дітей дошкільного віку) та програма СЕН «Зерна» Гарвардської вищої школи освіти. Також були представлені парціальна програма розвитку дитини від 2 до 6 років через гру «Творці майбутнього», посібник «Граємо разом», методичні матеріали.

Дякуємо Оксані Левандовській за плідну інформаційну зустріч!

Триває реалізація проєкту «PRO Студії від професіоналів».

Для здобувачів кафедри економіки, менеджменту, маркетингу та готельно-ресторанної справи була проведена зустріч з фінансовим аналітиком компанії PepsiCo Global Business Services (Poland) Ольгою Карпюк.

Ольга поділилася цінним досвідом у сфері управління фінансами в міжнародних корпораціях, розкривши ключові процеси, які забезпечують успіх таких гігантів, як PepsiCo.

Учасники дізналися про основи фінансового аналізу, стратегічне планування та управління ризиками, отримавши унікальну можливість побачити, як працює фінансова структура однієї з найбільших світових компаній. Здобувачі задавали питання та отримували поради від справжнього професіонала.

Щиро дякуємо пані Ользі за корисний досвід і натхнення! Сподіваємося на подальші зустрічі та нові захопливі лекції!

У рамках проєкту «PRO Студії від професіоналів» на кафедру хімії завітала випускниця магістратури природничого факультету Сорочинська Тамара — технік-лаборант у відділі управління якістю ТОВ «ФПС Флексіблс Україна», яка підготувала корисний матеріал для здобувачів вищої освіти різних рівнів щодо специфіки контролю якості під час виготовлення полімерної продукції.

Доповідачка ознайомила присутніх з асортиментом продукції, що випускається, особливостями та етапами виробництва полімерних ниток, тканин та готової упаковки; продемонструвала різні варіанти браку та пояснила причини його виникнення.

Також продемонструвала слайди, що стосуються особливостей контролю якості продукції, його маркування.

Разом працюємо і наближаємо нашу перемогу!

24 жовтня 2024 року в рамках проєкту «PRO студії від професіоналів в ЖДУ імені Івана Франка» відбулася відкрита зустріч із запрошеним фахівцем, учителем іспанської мови Марком Фенсілом (Marysville Early College High School, USA), організована кафедрою іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології. Тема виступу — «Teaching Languages Using Comprehensible Input».

Марк Фенсіл поділився своїм досвідом професійного розвитку та інноваційними методами і підходами у викладанні іноземної мови, обговорив зі студентами важливість володіння цією мовою у сучасному світі, її значення у навчанні, побудові кар’єри та досягненні успіху. Під час зустрічі студенти отримали цінні поради у підготовці до практичних занять й оволодінні лексичним і граматичним матеріалом та вміннями здійснювати міжкультурну комунікацію.

Завдяки зустрічі студенти мали чудову можливість поспілкуватися з носієм мови й обмінятися думками щодо важливості вивчення іноземних мов.

Щиро дякуємо Марку Фенсілу за змістовну та корисну бесіду!

23 жовтня здобувачі першого та другого рівнів вищої освіти та аспіранти кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти поповнили свій багаж знань під час лекції від старшого наукового співробітника відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України Юлії Рібцун.

Ознайомилися із особливостями мисленнєвої діяльності осіб із особливими мовленнєвими потребами, результатами дослідження працівників відділу логопедії, а також здобули приклад, як представляти результати власних досліджень. Цінною була демонстрація напрацювань відділу в Інституті спеціальної педагогіки та психології, що поповнить бібліотеку наших здобувачів для написання наукових праць та для підготовки до практичних занять.

Дякуємо Юлії Рібцун за співпрацю.

16 жовтня в рамках реалізації проєкту «Запрошені професори» перед студентами історичного факультету з лекцією «Методичні засади викладання історії Української повстанської армії здобувачам вищих навчальних закладів» виступав доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, професор кафедри історії ім. проф. М.П. Ковальського Національного університету «Острозька академія» Трофимович Володимир Васильович.

Здобувачі ОП «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)» та «Історія та археологія» магістерського рівня (групи 15Мд-Істар та 11Мд-СОіст), майбутні викладачі ВНЗ та закладів передвищої освіти, мали прекрасну нагоду послухати лекцію професіонала високої кваліфікації про методику викладання складних тем історії України у вищих навчальних закладах. Володимир Васильович є одним із провідних дослідників історії українського визвольного руху 1940-х років, тому його лекція була цікавою й з огляду на багатий фактологічний матеріал і авторське бачення проблеми на тлі російсько-української війни.

Дякуємо професору Володимиру Трофимовичу за прекрасну лекцію.

13–15 жовтня відбувалася щорічна науково-практична учнівсько-студентська конференція «Українське козацтво: історія і сучасність». Перша частина конференції проходила у м. Чуднів. Студенти історичного факультету разом із викладачами кафедри історії України провели дослідження, яке лягло в основу відео «Історична політика та історична пам’ять у ландшафтах населених пунктів Правобережної України (на прикладі м. Чуднів)», яке презентувала на конференції студентка історичного факультету Софія Тишкевич. Цього ж дня відбулись і традиційні козацькі забави.

Розпочали роботу конференції з хвилини мовчання на вшанування пам’яті всіх полеглих у цій війні. Хоча тривога на деякий час перервала наше засідання, учасники змогли повернутися до роботи та обговорень. Теоретична частина конференції стартувала з доповіді декана історичного факультету Олександра Жуковського, присвячена малодослідженому сюжету нашої історії — Бузькому козацтву. Свої дослідження, представлені різним аспектам історії козацтва від особливостей розміщення та облаштування січей, політичних аспектів їх функціонування у різні періоди, до питань облаштування побуту та харчування, як і особливостей формування козацького міфу презентували студенти історичного факультету нашого університету та учні житомирських ліцеїв (Наукового ліцею при ЖДУ ім. Івана Франка, ліцеїв № 21, 27, 34, вересівського Житомирської області, Салезіанського ліцею «Всесвіт»), а також учні криворізького ліцею № 113.

Особливістю цьогорічної конференції стала помітна презентаційна складова. Її учасники мали можливість познайомитись із новим видавничим проєктом, який представила наша аспірантка Олена Тунік-Мозговенко. Книга Бориса Дубмана «Нариси з історії Житомира» стала результатом реалізації спільного проєкту Державного архіву Житомирської області та видавництва «Бук-Друк». Відбулась і презентація нової монографії професора кафедри (у співавторстві) Сергія Стельниковича «Міжконфесійні відносини та державотворення в Україні (1990-ті — 2010-ті роки)». Однострой воїна УПА презентував здобувач освіти бакалаврського рівня нашого університету Шаховець Владислав. Доповіді та презентації викликали зацікавлення та жваві обговорення учасників.

У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» 14 жовтня 2024 року відбулася відкрита лекція Ганни Чемерис — доктора філософії у галузі педагогіки, завідувача кафедри дизайну Запорізького національного університету, асоційованої дослідниці CEFRES, члена Спілки дизайнерів України.

Тема зустрічі — «Доступність у графічному дизайні». Студенти навчально-наукового інституту педагогіки мали можливість глибше ознайомитися з принципами універсального дизайну, які сприяють створенню доступних і зручних продуктів для всіх користувачів, незалежно від їхніх можливостей. Під час лекції Ганна Чемерис розповіла про особливості інклюзивного підходу, важливість гнучкості у використанні, мінімізацію фізичних зусиль, толерантність до помилок і необхідність сприйняття інформації в різних формах.

Дякуємо Ганні Чемерис за цікаву та змістовну лекцію, яка надихнула майбутніх фахівців глибше зрозуміти важливість доступності та інклюзії у сучасному дизайні!

У рамках проєкту «Запрошені професори» перед студентами-істориками, здобувачами ОП «Історія та археологія» і «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)» виступила Юлія Юрчук, PhD, старша викладачка історії ідей в Університеті Сьодерторн (Швеція) з лекцією «Культура памʼяті та історична політика в Україні з 1990-х до сьогодення».

Дослідниця спеціалізується на транснаціональній інтелектуальній історії, студіях пам’яті та релігійній історії, зосереджуючись переважно на Україні, Східній і Центральній Європі, Скандинавії. Вона є авторкою книги Reordering of Meaningful Worlds: Memory of the Organization of Ukrainian Nationalists and the Ukrainian Insurgent Army in Post-Soviet Ukraine (Acta 2014) і співредакторкою Memory and Religion from a Postsecular Perspective (Routledge, 2022). Її поточне дослідження присвячене питанням інтелектуальної жіночої історії та деколонізації пам’яті в Україні. Окрім наукової роботи, Юлія Юрчук також перекладає шведську літературу на українську мову та пише нон-фікшн книжки українською.

Зустріч з п. Юлією була дуже цікавою і пізнавальною. Крім лекції, слухачі мали змогу почути її думку як професійного історика щодо політики пам’яті у Швеції та Західній Європі, ставлення пересічних шведів та загалом шведської держави до українців та України.

З 4 по 6 жовтня завідувачка кафедри історії України Вікторія Венгерська брала участь у роботі міжнародного науково-методичного семінару «Викладання історії Голокосту у вищій школі», який проходив у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Організатором заходу виступили Український центр вивчення Голокосту (директор — доктор Анатолій Подольський), Єврейська громада Дюссельдорфу, Міністерство закордонних справ ФРН та ректорат ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

Вікторія Венгерська презентувала власний досвід використання міждисциплінарних підходів для вивчення історії Голокосту у вищій школі (на прикладі Житомирського державного університету імені Івана Франка), серед іншого і в контексті викладання освітніх компонент у межах реалізації проєкту за програмою Еразмус+ модуль Жан Моне.

Викладачі 18 університетів України протягом трьох днів знайомились із чинними в Україні освітніми, музейними та пам’яттєвими практиками у сфері викладання історії Голокосту та студій з юдаїки. Учасники семінару презентували як власні напрацювання, так і мали можливість обговорити такі важливі проблеми: як мотивувати студентів вивчати складні сторінки історії, чи різняться підходи до викладання, за якими програмами викладати, які саме курси, як покращити процес викладання та які вибіркові компоненти/сертифікатні програми запропонувати, як розширити викладання через міждисциплінарний підхід, як інтегрувати у викладання роботу зі спадщиною та музеями?

Указом № 687/2024 «Про призначення державних стипендій видатним діячам освіти» від 3 жовтня трьом викладачам Житомирського державного університету імені Івана Франка призначена стипендія Президента України:

• АХМЕТОВУ Рустаму Фагимовичу — заслуженому працівнику фізичної культури і спорту України, відміннику освіти України, доктору наук з фізичного виховання та спорту, професору, завідувачу кафедри теоретико-методичних основ фізичного виховання та спорту;
• КОЗЛОВЦЮ Миколі Адамовичу — заслуженому працівнику освіти України, відміннику освіти України, доктору філософських наук, професору кафедри філософії та політології;
• ФРАНОВСЬКОМУ Анатолію Цезаровичу — заслуженому працівнику освіти України, відміннику освіти України, кандидату фізико-математичних наук, доценту кафедри алгебри та геометрії.

Щиро вітаємо колег! Дякуємо за віддану багаторічну працю на благо Житомирського державного університету імені Івана Франка! Здоров’я та процвітання під мирним українським небом!

3 жовтня на природничому факультеті відбулася зустріч з випускником магістерської програми «Біологія» Залужним Вадимом, який сьогодні живе, навчається і працює в Канаді, в Меморіал Університеті Ньюфауленду (Memorial University of Newfoundland). Вадим сьогодні має статус graduate student. Він здійсює наукові дослідження у галузі морської вірусології. Випускник поділився результатами власних наукових проєктів з вивчення вірусів морських котиків, губок, ракоподібних; розказав про методику дослідження та його практичне значенням з точки зору екології морських екосистем. Крім того, Вадим ще й виступає тьютором студентів, асистентом свого наукового керівника, працює в університетській лабораторії.

Особливо цінним і корисним було живе спілкування студентів з гостем. Вони задавали багато питань про відмінності навчання в Канаді та Україні, про те, чи немає труднощів у соціалізації і спілкуванні, чи відрізняється український менталітет від канадського, чи складно поєднувати роботу і навчання, чи існує стипендія в канадському університеті, чи подобається займатися біологією та багато іншого.

Особливо приємно було дізнатися, що змістове наповнення навчання біологів є дуже схожим, а наш двомовний диплом магістра Житомирського державного університету імені Івана Франка, письмова рекомендація декана природничого факультету та куратора виявилися достатнім фундаментом і підставою для навчання в Канаді! А далі все залежало саме від працелюбності, організованості, бажання розвиватися, вдосконалювати мовні та наукові навички.

То ж такі зустрічі є гарною мотивацією для наших студентів. Щиро бажаємо успіху Вадиму Залужному і сподіваємося на продовження співпраці між нашими університетами!

Чи справді Одеса — це імперське, російське місто, або ж це нав’язаний імперською ідеологією стереотип?

Відповідь на це питання запропонувала Олена Синявська — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова з лекцією «Українська Одеса на зламі ХІХ–ХХ ст.: осередки та діячі». Науковиця зі своєю лекцією виступила перед студентами-істориками, здобувачами ОП Середня освіта (Історія та громадянська освіта) та Історія та археологія в межах проєкту «Запрошені професори», що реалізується в ЖДУ.

Олена Синявся є дослідницею соціокультурної історії південного регіону України в контексті історії Центрально-Східної Європи другої пол. ХІХ – першої пол. ХХ ст., авторка понад 80 наукових публікацій, учасниця семінарів у Польщі, Румунії, Німеччині.

Здобувачі відкрили для себе багато українських сторін Одеси, які досі залишаються густо заретушованими у наративі російської імперської версії історичного минулого українських земель.

Дякуємо шановній Олені Синявській за цікавий і змістовний виклад такої складної проблеми.

27 вересня на природничому факультеті в рамках проєкту «PRO Студії від професіоналів» для всіх охочих здобувачів вищої освіти та викладачів на запрошення доцента кафедри зоології, біологічного моніторингу та охорони природи Юлії Максименко завітав Петро Печенюк — завідувач відділу природи Житомирського обласного краєзнавчого музею. Він провів майстер-клас «Виготовлення таксидермічної скульптури риби».

Під час зустрічі Петро Петрович з властивим йому натхненням та почуттям гумору розповів про секрети створення та оформлення таксидермічних скульптур, окреслив переваги та недоліки різних методик і матеріалів, що використовуються в цьому процесі, боротьбу зі шкідниками експонатів.

Окрему увагу під час зустрічі було приділено практичним навичкам для виготовлення таксидермічної скульптури риби, її естетичного оформлення.

Студенти та викладачі мали змогу спробувати власноруч пройти всі етапи створення та оформлення таксидермічної скульптури та дізналися багато цікавої та корисної інформації.

Дякуємо Петру Петровичу та чекаємо на майбутні зустрічі!

28 вересня професори кафедри історії України ЖДУ імені Івана Франка Вікторія Венгерська, Ольга Білобровець і Сергій Стельникович взяли участь у конференції, присвяченій життю і діяльності Міхала Чаковського, організованій Гришковецькою територіальною громадою у с. Гальчин.

Викладачі нашого університету виступали із доповідями «Пошук власного я і дилеми імперської та національної ідентичності ХІХ ст. (на прикладі постаті М. Чайковського)» та «Зміна віри Міхала Чайковського: політичний прагматизм чи релігійна авантюра?». Тематика конференції об’єднала науковців з Житомирського державного університету імені Івана Франка, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Одеського національного університету Іллі Мечникова, краєзнавців, працівників музею м. Остер на Чернігівщині та в м. Перемишль (Польща).

Перед початком конференції відбулось відкриття меморіальної дошки на одному із приміщень колишнього маєтку на честь Міхала Чайковського, в якому він народився. Вражає ентузіазм і зусилля команди Гришковецького селищного голови Ірени Лісової, голови відділу культури територіальної громади Наталії Ященко, спрямовані на розвиток громади, популяризацію місць і пам’яток культури, пов’язаних з відомими історичними діячами. Науково-теоретична частина поєднувалась із культурної програмою, запропонованою організаторами конференції — знайомство із маєтком, розміщеними на його території колишніми купальнями та виступом місцевого народного колективу. Не залишились учасники і без вражень від місцевої «родзинки» — білого борщу.

27 вересня 2024 р. в межах реалізації міжнародного проєкту Еразмус+ модуль Жан Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» на історичному факультеті відбувся круглий стіл до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру. Захід зібрав представників Державного архіву Житомирської області, молодих та досвідчених вчених, дослідників у сфері історичної пам’яті та історичної політики, Голокосту та іудаїки, вчителів, здобувачів освіти, учнів шкіл та представників державного університету «Житомирська політехніка» та ЗМІ.

Учасники круглого столу запропонували змістовні доповіді, присвячені різним аспектам геноцидних практик та різних політик пам’яті, що відображали зміст чинних політичних режимів. Презентовані директором державного архіву І. Слобожаном та співробітницею архіву О. Горпинич матеріали продемонстрували особливості реалізації пропагандистських радянських практик, навіть на рівні оформлення офіційних документів, присвячених максимально травматичним темам.

Знання про Голокост та Бабин Яр, як і його втілення в Україні, сприятимуть захисту демократичних цінностей та демократії, прихильність до яких незмінно демонструють українці.

25 вересня відбувся IV науково-методичний онлайн-семінар з міжнародною участю «Відповідальне батьківство ХХІ століття», співорганізатором якого стала кафедра професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка спільно з закладами партнерами, зокрема і з ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

Тема близька кожному, у кожного своє бачення, принципи, способи, свої результати! Пошук правильних шляхів взаємодії та вирішення проблемних питань відповідного батьківства, які загострюються і виникають постійно — питання надважливе і надскладне, особливо в сучасних умовах! Але семінар надав масив потужної інформації, який дозволить побудувати максимально комфортний шлях спільної взаємодії та підтримки між батьками та дітьми, старшим та молодшим поколінням, педагогом та здобувачем.

Формат проведення семінару дав можливість нашим здобувачам університету, а саме першого та другого рівнів освіти спеціальностей 012 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта, 053 Політологія, 073 Менеджмент, 281 Публічне управління та адміністрування, у рамках реалізації проєкту «Запрошені професори» долучитися до гостьової лекції доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри соціальної педагогіки, керівника науково-дослідної лабораторії «Креативної педагогіки та зв’язків із громадськістю», керівника науково-методичного центру «Школа медіації» Лариси Данильчук!

Дякуємо за атмосферу відкритої комунікації, за корисну інформацію.

25 вересня 2024 р. студенти спеціальності «Готельно-ресторанна справа» мали можливість слухати лекцію д. е. н., професора каф. бізнесу та сфери обслуговування Вінницького національного аграрного університету Олени Польової на тему «Сучасні тенденції впровадження енергозберігаючих технологій в готельно-ресторанних комплексах».

Майбутні фахівці готельно-ресторанної справи розуміють важливість ресурсо- та енергозбереження, турботливого ставлення до природних ресурсів, роботи закладів гостинності на засадах сталого розвитку, тому і виникло у здобувачів багато запитань, досвід дослідників ВНАУ зацікавив слухачів та спонукав до роздумів.

Вдячні нашим партнерам Вінницькому національному аграрному університету та пані Олені Польовій за приділений час і сподіваємось на подальшу плідну роботу.

На історичному факультеті ЖДУ імені Івана Франка в рамках проєкту «Запрошені професіонали» кафедра історії України організувала гостьову лекцію з вчителем Салезіянського приватного ліцею «Всесвіт» Анатолієм Грибаном.

Анатолій — випускник історичного факультету нашого університету. Молодий вчитель поділився своїм п’ятирічним досвідом роботи у загальноосвітньому закладі, зокрема, відверто розповів про ті проблеми, складнощі, з якими йому сьогодні доводиться працювати. Наголосив на необхідність творчого підходу до викладання уроків історії, застосування нових сучасних технологій у роботі з учнями. Поділився досвідом вирішення проблеми булінгу серед учнів, відносин з колегами, а також роботи з батьками учнів, звернув увагу на необхідність тісної взаємодії з ними.

Окрему увагу приділив проблемі оплати праці вчителів та проблем, з якими зіштовхується в сучасних умовах молодий спеціаліст, запропонував своє бачення їх розв’язання. Відповідаючи на запитання аудиторії, Анатолій наголосив, що в роботі вчителя головним залишається любов до дітей, яка і спонукає розвиватись та залишатись у професії.

У межах проєкту «Студії від професіоналів» на запрошення кафедри української мови та методики її навчання відбулася гостьова лекція Юлії Набок-Бабенко, докт. філософії, учительки української мови та літератури НВК «Новопечерська школа» (м.Київ).

Юлія Сергіївна поділилася власним успішним досвідом шкільного навчання й професійного розвитку. Професійна активність Ю. С. Набок-Бабенко вражає: окрім школи, робота методисткою е-платформи «Всеукраїнська школа онлайн», брала участь у проєктах «БомбеЗНий GoCamp» і «БомбеЗНО» (спрямованих на підвищення рівня володіння українською мовою в школах національних меншин Чернівецької та Закарпатської областей); долучалася до інтенсивного створення циклу відеоуроків та телеуроків з української мови та ін.

На зустрічі були присутніми здобувачі першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти. Слухали про розвиток читацької грамотності в процесі навчання української мови, про взаємозв’язок у розвитку видів мовленнєвої діяльності з використанням технології Dаіlу 5, про есе як практику розвитку мовлення й психологічної допомоги учням та про інші аспекти сучасної освіти. Захід проходив у змішаному форматі, у теплій, задушевній атмосфері.

Наприкінці лекції мали змогу поспілкуватися, обмінятися думками, зокрема й з Галиною Корицькою (канд. філол. наук, доц. Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти), а також із Наталією Дубицькою (учителькою української мови та літератури, заст. директора Ємільчинського ліцею № 2 Житомирської обл.).

Що спільного має університет з бізнесом і громадським сектором? Чи потрібно монетизувати науку? Сучасний університет — це підприємницький університет? Що таке третя місія університетів і як її оцінювати? Ці та багато інших запитань обговорили під час воркшопу «Третя місія університетів: методи оцінки і підходи», що проходив у межах реалізації проєкту Erasmus+ KA2 CBHE «Університети-громади: посилення співпраці» (23.09.2024). До заходу долучилася начальниця відділу міжнародних та регіональних зв’язків Житомирського державного університету імені Івана Франка Анна Савина.

Сьогодні заклади вищої освіти повинні не лише надавати якісну освіту та успішно працювати над дослідженнями (перша й друга місії), але й впроваджувати ці дослідження в життя, взаємодіяти з суспільством, монетизувати інтелектуальні здобутки та ін. Таким чином, третя місія університетів підкреслює їхню роль у розвитку суспільства в цілому, сприяючи інтеграції знань і практики.

Мета воркшопу полягала в обговоренні методик і кращих практик оцінювання «третьої місії» університетів, тобто їхньої діяльності, що спрямована на вирішення суспільних проблем різного рівня, зокрема у підприємницькому та соціальному вимірах.

До студентів фізико-математичного факультету з гостьовою лекцією у рамках проєкту «Запрошені професори» завітав Андрій Морозов, кандидат технічних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи Державного університету «Житомирська політехніка».

Під час зустрічі Андрій Морозов вказав на важливість оволодіння повним стеком технологій для веброзробника та шляхи досягнення статусу FullStack-інженера. Основна ідея полягала в тому, що сучасний ринок вимагає від спеціалістів всебічної компетенції — вміння працювати як з фронтендом (користувацьким інтерфейсом), так і з бекендом (серверною логікою та базами даних).

Під час зустрічі були окреслені ключові технології, які повинен освоїти FullStack-інженер. До фронтенд-складових відносяться HTML, CSS, JavaScript та фреймворки, такі як React або Vue.js. З позицій бекенду обговорювали використання Node.js, PHP, Python та інших технологій для створення серверів, а також роботу з базами даних (наприклад, MySQL або MongoDB).

Андрій Морозов акцентував увагу на важливості постійного навчання та адаптації до нових трендів у сфері розробки. Порекомендував активно брати участь у проєктах, щоб набувати практичних навичок та формувати портфоліо, яке допоможе їм у майбутньому на ринку праці.

Зустріч була корисною для студентів, які лише розпочинають свій шлях у веброзробці, оскільки вона дала чітке уявлення про те, які технології та знання необхідні для успішної кар’єри у цій галузі.

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка 16–17 вересня проходила масштабна подія — тренінгово-консультаційна сесія «Освітньо-наукові проєкти та акредитаційний процес». Захід відбувався у рамках святкування 10-річчя Міжнародного освітньо-наукового проєкту «Інноваційний університет і лідерство», 5-річчя створення ВГО «Інноваційний університет» та 105-річчя Житомирського державного університету імені Івана Франка. У роботі сесії взяли участь колеги із закладів вищої освіти Житомира, Запоріжжя, Харкова, Сум, Києва, Івано-Франківська, Дніпра.

Сучасний світ вимагає від ЗВО бути гнучкими і динамічними. Перед вищої освітою в умовах воєнного і післявоєнного стану стають нові виклики, і вона має бути готовою до їх подолання.

Ректор ЖДУ Галина Киричук та президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков зауважили, що у прагненнях до розвитку, руху вперед важливо вивчати досвід інших. Така зустріч дає змогу показати власні практики і почерпнути цінне від напрацювань колег.

Система вищої освіти України поступово інтегрується в Європейський простір вищої освіти. Для ЗВО України важливим є досвід функціонування проєктів у сфері вищої освіти не лише зарубіжних держав, а позитивні практики українських колег. Олена Тупахіна, проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародної та проєктної діяльності Запорізького національного університету, показала на прикладі власного ЗВО реалізацію успішних освітніх проєктів, зупинилася на тому, як будувати політику закладу, щоб проєктна діяльність стала одним із напрямів повсякденної роботи освітньої установи.

Анастасія Сімахова, перший заступник Голови Ради молодих вчених при МОН України, ознайомила з можливостями для молодої генерації науковців, представила національні та зарубіжні проєкти підтримки молодих учених.

Олександр Хименко, керівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, представив ключові моменти Положення про акредитацію освітніх програм.

Робота сесії продовжилася в консультаційних групах. З введенням у дію нового положення про акредитацію освітніх програм є потреба у деталізації процесів. Для гарантів ОП були проведені 4 консультаційні зустрічі з головами ГЕР:

• Олена Сминтина — голова ГЕР 03 «Гуманітарні науки», професор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;
• Лариса Шаульська — голова ГЕР 05 «Соціальні та поведінкові науки», професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Ірина Удовик — голова ГЕР 12 «Інформаційні технології», професор НТУ «Дніпровська політехніка»;
• Мирослава Босовська — голова ГЕР 24 «Сфера обслуговування», професор Державного торговельно-економічного університету.

17 вересня учасники тренінгово-консультаційної сесії мали змогу ознайомитися з Житомирським державним університетом імені Івана Франка та власне з Житомиром.

Університет є значною частиною історії міста. Гості ЖДУ імені Івана Франка дізналися історію закладу в контексті тогочасний подій, його становлення від часів чоловічої гімназії до класичного університету, видатними постатями, цінними експонатами окремих музеїв закладу: старожитностей, археологічного та історії університету.

А теплий осінній Житомир люб’язно приймав гостей, вабив своїми старими вуличками та пам’ятними місцями!

Далі буде...

За вже усталеною традицією в перший тиждень навчання студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка знайомляться з принципами дотримання академічної доброчесності. До цього процесу долучаються представники відділу моніторингу якості освіти, бібліотеки університету, комісії з академічної доброчесності. Проректор з наукової та міжнародної роботи, голова комісії з питань академічної доброчесності Тетяна Боцян ознайомила студентів першого курсу першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів освіти з поняттям академічної доброчесності, важливістю її дотримання під час навчання та проведення наукових досліджень, написанні тез доповідей та статей.

Розпочався цикл зустрічей зі здобувачами вищої освіти фізико-математичного та соціально-психологічного факультетів. Далі буде!

Розпочинається реєстрація користувачів на платформу Reallyenglish у межах проєкту English4Ukraine від Маріупольського державного університету та британсько-української ініціативи Twinning.

Вивчати англійську мову з English4Ukraine зручно як на мобільних пристроях, так і та персональних комп’ютерах. Платформа містить 30 навчальних курсів для різних рівнів володіння мовою (від А1 до С2), які охоплюють загальну, ділову, академічну, спеціалізовану (ESP) англійську, підготовку до тестувань IELTS, TOEIC і TOEFL. За допомогою уроків можна покращити навички говоріння, аудіювання та письма, розширити словниковий запас.

Здобувачі та працівники Житомирського державного університету імені Івана Франка мають змогу впродовж 120 днів безкоштовно пройти один з курсів на платформі. Інструкції про приєднання до платформи будуть надіслані на електронну адресу, вказану при реєстрації. За умови успішного проходження цілого курсу учасники отримають сертифікати на електронну пошту.

Протягом 2021–2023 рр. Житомирський державний університет імені Івана Франка брав учать у програмі Association 4U за підтримки українських університетів у сфері перекладу acquis ЄС, що сприяла розробленню й удосконаленню курсу юридичного перекладу. Завдяки фінансовій підтримці ЄС в рамках проєкту Європейського Союзу Association 4U було видано «Посібник з перекладу актів права ЄС» у двох частинах за редакцією Мартіни Байчич, Коліна Д. Робертсона, Людмили Славової, до підготовки якого долучилися викладачі кафедри англійської філології та перекладу Наталія Борисенко, Світлана Вискушенко, Олена Мосієнко, Юлія Нідзельська та Андрій Шугаєв.

Насамперед праця адресована українським студентам та перекладачам-практикам, має на меті стати практичним інструментом для перекладачів актів права ЄС. Частина А знайомить майбутніх перекладачів з правом, мовою та термінологією ЄС. Розділ містить теоретичну частину, що охоплює основні поняття корпусної лінгвістики, типи корпусів правових текстів ЄС і практичну частину з прикладами запитів до корпусів. Частину Б присвячено типологічним особливостям української мови та перекладу українською мовою. Теоретичні відомості, які містить посібник, допоможуть у розв’язанні потенційних термінологічних та перекладацьких проблем, які можуть виникати під час перекладу документів ЄС.

Текст посібника підготовлено англійською та українською мовами, що робить його цікавим для українських правознавців.

17 липня 2024 року у Києві в залі готельного комплексу «Національний» відбувся урочистий захід із вручення Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком дипломів та нагрудних знаків лауреатам Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2022 рік (Постанова парламенту від 20 грудня 2023 р. № 3524-ІХ).

Серед лауреатів — доктор історичних наук, професор кафедри історії України Сергій Стельникович. Пишаємося науковими здобутками нашого науковця. Віримо, що усі надбання стануть запорукою особистісного становлення та розвитку Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Бажаємо Сергію Володимировичу подальших наукових звершень під мирним українським небом!

Артем Іванов, студент 2 курсу спеціальності «Комп’ютерні науки» фізико-математичного факультету, брав участь у Міжнародному конкурсі з астрономії та астрофізики у категорії «Молодь: старше 18 років». Успішно пройшов кваліфікаційний раунд і у фінальному турі здобув бронзову нагороду, потрапивши у 20% найкращих учасників. Варто зауважити, що у зазначеній категорії брали участь понад 5000 осіб.

Міжнародний конкурс з астрономії та астрофізики — це чудовий спосіб відточити розум студентів, мотивувати їх та поставити перед ними творчі завдання з астрономії та астрофізики. Конкурс включає різні теми та рівні складності. Участь у конкурсі надихає студентів займатися наукою та надає унікальну можливість перевірити свої навички.

Ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка Галина Киричук та проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян беруть участь у Міжнародній літній школі «Інноваційні підходи до викладання та навчання», яка проходить з 27 по 30 червня.

Організатором є ВГО «Інноваційний університет» за підтримки ініціативи Ukrainian Science Diaspora, Fondation Maison Des Sciences De L’homme. Присвячений захід 10-й річниці польсько-українського проєкту «Інноваційний університет та лідерство» та 5-й річниці ВГО «Інноваційний університет».

Під час роботи школи розглядатимуться теми, що стосуються імерсивних технологій в освіті, гейміфікації в освіті, інновацій у викладанні. Також для учасників організатори підготували спеціальну тему «Інструменти відкритої науки в підготовці фахівців».

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулося останнє планове засідання вченої ради у 2023–2024 навчальному році. Приємністю на початку заходу стало нагородження відзнаками Міністерства освіти і науки України та Житомирського державного університету імені Івана Франка науково-педагогічних працівників університету, які є командою, об’єднаною спільними науковими інтересами, відданістю своїй справі, де визначним аспектом діяльності є постійне прагнення до саморозвитку.

Нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «За наукові та освітні досягнення» нагороджені:

• Світлана КОЛЯДЕНКО — кандидатка педагогічних наук, доцент, завідувачка кафедри соціальних технологій;
• Олена МІРОШНИЧЕНКО — докторка психологічних наук, доцент, доцентка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління.

Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України — Марина ПАЦЮК — кандидатка біологічних наук, доцент, доцентка кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття.

Грамотами Міністерства освіти і науки України відзначені:

• Вікторія БІЛЯВСЬКА — кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання;
• Наталія БОВСУНІВСЬКА — кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри мистецької освіти;
• Наталія БОРИСЕНКО — кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри англійської філології та перекладу;
• Людмила ГУЦАЛО — кандидатка історичних наук, доцентка, завідувачка кафедри всесвітньої історії;
• Віктор ЗАГЛАДА — кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та політології;
• Ярослава ОКСЕНТЮК — кандидатка біологічних наук, доцентка, доцентка кафедри медико-біологічних дисциплін;
• Алла ПРУС — кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри алгебри та геометрії;
• Євген СЕВОСТЬЯНОВ — доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, завідувач кафедри математичного аналізу, бізнес-аналізу та статистики;
• Олег СОКОЛОВСЬКИЙ — доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та політології;
• Сергій СТЕЛЬНИКОВИЧ — доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії України;
• Андрій ТАРГОНСЬКИЙ — кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент кафедри математичного аналізу, бізнес-аналізу та статистики.

Подяки Міністерства освіти і науки України отримали:

• Катерина ДЮЖЕВА — кандидатка філологічних наук, старший викладач кафедри журналістики, реклами та PR;
• Віталій ЛИСТВАН — кандидат хімічних наук, доцент, доцент кафедри хімії;
• Оксана МИХАЙЛОВА — кандидатка педагогічних наук, доцентка, завідувачка кафедри англійської мови з методиками викладання у дошкільній та початковій освіті;
• Тетяна НІКІШОВА — викладачка кафедри слов’янської і германської філології та перекладу;
• Віта ПАВЛЕНКО — докторка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління;
• Світлана ПАВЛОВА — кандидатка економічних наук, доцентка, доцентка кафедри економіки, менеджменту, маркетингу та готельно-ресторанної справи;
• Зіновій ПАРТИКО — доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики, реклами та PR;
• Марія ФЕДОРОВА — кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти;
• Юлія ЧАЙКА — старший викладач кафедри медико-біологічних дисциплін;
• Тетяна ШАНСКОВА — докторка педагогічних наук, доцентка, завідувачка кафедри початкової освіти та культури фахової мови;
• Світлана ШЕВЧУК — кандидатка біологічних наук, доцентка, доцентка кафедри зоології, біологічного моніторингу і охорони природи.

З великою пошаною і вдячністю за бездоганну сумлінну працю, високий професіоналізм, зразкове виконання службових обов’язків відзначені франківці, які відзначали свій ювілей.

Так Галина СТАРОДУБЕЦЬ — докторка історичних наук, професорка, професорка кафедри всесвітньої історії — нагороджена нагрудним знаком «Слава Житомирського державного університету імені Івана Франка».

Нагрудним знаком «Заслужений працівник Житомирського державного університету імені Івана Франка» відзначена Лариса ШЕВЧУК — головний бухгалтер, яка присвятила понад 30 років економічній стабільності університету.

Почесними грамотами ЖДУ нагороджені:

• Ірина БІЛОРУС — сторож гуртожитку № 5;
• Віра ГУЛЬКО — сторож гуртожитку № 5;
• Юрій БЕНДЕС — доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри фізики та методики її навчання;
• Наталя БЕРЕЗЮК — сторож гуртожитку № 1, навчального корпусу № 1;
• Олена МАКСИМОВА — кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри теорії та методики дошкільної й інклюзивної освіти;
• Василь НАКОНЕЧНИЙ — робітник, зайнятий ремонтом та обслуговуванням електрообладнання відділу головного енергетика;
• Валентина ТИТАРЕНКО — кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри української мови та методики її навчання;
• Юлія ШЕЛЮК — докторка біологічних наук, професорка, професорка кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття;
• Тетяна КАФТАНОВА — старша викладачка кафедри фізичного виховання та спортивного вдосконалення;
• Тетяна ШЕВЧУК — кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри медико-біологічних дисциплін.

Наукова спільнота поповнилася ще одним доктором філософії!

Вітаємо Марину Тимченко з отриманням диплома доктора філософії з галузі знань 01 Освіта/Педагогіка за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями), ОНП «Теорія і методика професійної освіти». Захист дисертації відбувся у разовій спеціалізованій вченій раді при Житомирському державному університеті імені Івана Франка.

Вітаємо наших колег з високими нагородами! Зичимо їм творчих злетів, невичерпної енергії, життєвої наснаги, незгасного оптимізму, добробуту, міцного здоров’я і родинного затишку!

Разом до Перемоги!

У рамках проєкту «Запрошені професори в ЖДУ імені Івана Франка» 7 червня 2024 року кафедра іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології організувала відкриту лекцію доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри педагогіки та методики навчання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету — Валентини Черниш.

Під час лекції «Формування англійськомовної комунікативної компетентності з використанням аудіокнижок художніх творів» викладачі і студенти ознайомилися зі змістом і функціями аудіокнижок художніх творів та особливостями їх використання у формуванні англійськомовної комунікативної компетентності здобувачів освіти. Професор Валентина Черниш здійснила глибокий аналіз аудіокнижок художніх творів і запропонувала цікаві ідеї щодо їх підбору. Студенти мали гарну можливість поспілкуватися, обговорити питання й отримати поради, які будуть корисними у майбутній професійній діяльності.

Щиро дякуємо шановній Валентині Василівні за інформативну і змістовну лекцію!

За результатами п’ятнадцятої міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти — 2024», яка відбулась 27–28 березня 2024 р., м. Київ, Україна, кафедра міжкультурної комунікації та іншомовної освіти навчально-наукового інституту іноземної філології нагороджена золотою медаллю в номінації «Упровадження здоров’язбережувальної педагогіки в практику діяльності закладів освіти» та дипломом за презентацію досягнень, активну участь і значний внесок у розвиток сфери освіти й науки України.

11 червня заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів Марія Місюрова вручила відзнаки викладачам кафедри Ларисі Калініній, Валентині Папіжук, Наталії Прокопчук та Тетяні Григор’євій.

Пишаємося нашими колегами! Успіхів у подальших розробках!

28 травня 2024 року відбулась гостьова лекція професора, доктора економічних наук кафедри бізнесу та сфери обслуговування Вінницького національного аграрного університету Олени Польової на тему «Управління готельно-ресторанним бізнесом в сучасних умовах викликів ринків для забезпечення конкурентоспроможності закладів сфери гостинності» для студентів спеціальності «Готельно-ресторанна справа всіх рівнів освіти».

Під час зустрічі лекторка наголосила на основних тенденціях розвитку ринку готельно-ресторанних послуг в умовах цифрових трансформацій; продемонструвала сучасні підходи до системи управління бізнесом сфери гостинності в умовах інтенсивного розвитку інноваційних програмних продуктів та мобільних застосунків до них та закцентувала на зміні технології управління закладами готельно-ресторанного бізнесу у зв’язку із інтегруванням програмних продуктів на різних ділянках життєвого циклу підприємства та його діяльності.

Олена Леонідівна виокремила основні аспекти, що забезпечують зростання конкурентоспроможності готельно-ресторанного бізнесу в умовах динамічного ринку, економічної і політичної нестабільності та військового стану.

Дякуємо д.е.н., професору Польовій Олені Леонідівні за цінний досвід, який вона передала студентам Житомирського державного університету імені Івана Франка в сфері сучасних систем управління готельно-ресторанним бізнесом в умовах наявних викликів ринків для забезпечення конкурентоспроможності закладів сфери гостинності!

29 травня в ННІ іноземної філології в межах проєкту «Студії від професіоналів» відбулася зустріч із Заслуженою журналісткою України, співробітницею Житомирської міської бібліотеки імені Василя Земляка Валентиною Забродською. Зустріч була присвячена 100-річчю з дня народження Народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Миколи Антоновича Максименка.

Шановна гостя розповіла про творче життя митця, щільно пов’язане з історією й сьогоденням країни, культурними традиціями Житомирщини, представила разючий творчий доробок видатного українського художника, запропонувала студентам переглянути репродукції картин, фотографії тощо. Розмова була емоційною, піднесеною, сповненою любові до художньої творчості й рідної України, захопленням людьми мистецтва, які наповнюють наше життя яскравими фарбами й високими почуттями.

Дякуємо шановній Валентині Володимирівні за радість спілкування, душевну щедрість й віру у здатність мистецтва зробити нас і наш світ більш гармонійними, радісними, світлими. Сподіваємось на подальші зустрічі!

21 травня відбувалася Всеукраїнська студентсько-викладацька науково-практична інтернет-конференція «Актуальні проблеми психічного здоров’я», організована кафедрою соціальної та практичної психології. Більше 100 учасників долучилося до обговорення питань.

Серед співорганізаторів конференції були Український католицький університет, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

До конференції з доповідями долучилися викладачі та здобувачі першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти спеціальності 053 Психологія та спеціальності 016 Спеціальна освіта ЖДУ імені Івана Франка.

Серед учасників конференції були викладачі та здобувачі Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (м. Київ), Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (м. Київ), Білоцерківського інституту економіки та управління Університету «Україна» (м. Біла Церква), КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» ХОР, (м. Харків), Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (м. Одеса), Волинського національного університету імені Лесі Українки, (м. Луцьк), Коростишівського педагогічного фахового коледжу імені І. Я. Франка Житомирської обласної ради (м. Коростишів).

Студенти факультету фізичного виховання і спорту ЖДУ імені Івана Франка славляться не лише звершеннями на спортивній арені, а й науковими здобутками.

28 травня здобувачка другого магістерського рівня вищої освіти Олександра Ледньова здобула призове місце на фінального етапу V Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт «Здорова дитина — здорова нація» зі спеціальності «Середня освіта (Фізична культура)», отримавши диплом третього ступеня.

Результати досліджень, представлені у науковій роботі «Вплив сучасних організаційно-педагогічних підходів на формування ключових компетентностей в учнів середніх класів на уроках фізичної культури», отримали високу оцінку та визнання членами журі.

Вітаємо Олександру та наукового керівника в.о. завідувача кафедри фізичного виховання та спортивного вдосконалення Івана Мичку! Бажаємо подальших наукових здобутків!

До Житомирського державного університету імені Івана Франка завітав Мікко Лумме, засновник та виконавчий директор Finnoschool Ltd, в минулому вчитель історії, директор навчального закладу, тренер та наставник в Університеті Оулу. Мав досвід викладання та підтримки розвитку освіти в різних країнах Європи, Азії та Середнього Сходу. До нас завітав з лекцію Introduction to Finish education system для викладачів та студентів ННІ педагогіки спеціальності «Дошкільна освіта».

Мікко Лумме є щирим прихильником України, вболіває за її долю. Свою лекцію розпочав із вшанування пам’яті воїнів, які полягли за цілісність і незалежність України.

У своїй розповіді лектор зупинився на фінській освіті, яка вважається однією з найкращих, на її етапах та принципах, що лягли в її основу, а це — чесність, довіра, зв’язок з природою, індивідуальний підхід та ін. Пан Мікко підкреслив також і сильні сторони в дошкільній освіті України, із закладами якої мав змогу познайомитися під час попереднього візиту. Вважає щиро, що наш досвід є цікавим і вартим вивчення.

Фінська та українська історії мають схожі моменти, зокрема спільного ворога. Фінляндія зуміла перемогти і піднятися у своєму розвитку. Так і в України попереду багато роботи з відновлення, і на освіту припадає одна з ключових ролей, тому якісна підготовка кадрів та вибудовування правильних основ є гарантією успішного майбутнього.

Після лекції Мікко Лумме продовжив розмову з ректором університету Галиною Киричук, проректором з наукової та міжнародної роботи Тетяною Боцян, директор ННІ педагогіки Валентиною Танською, завідувачем кафедри теорії та методик дошкільної й інклюзивної освіти Іваном Коновальчуком. Об’єктом обговорення стала інформація щодо подальшої співпраці та підвищення якості освіти, зокрема дошкільної.

Логічним завершенням зустрічі стало підписання меморандуму про співпрацю між Житомирським державним університетом імені Івана Франка та Finnoschool Ltd, яким передбачено налагодження напрямів співпраці, направлених на поліпшення якості та доступності освіти, обмін передовими напрацюваннями, технологіями, новітніми проєктами в освітній сфері.

16 травня 2024 року на базі кафедри філософії та політології історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка було проведено ІХ Всеукраїнську науково-теоретичну конференцію з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення». Вона викликала значний резонанс в Україні та в інших державах (Польщі, Литві, Індії, Італії та Німеччині). В обговоренні актуальних проблем сучасної філософії та науки взяли активну участь провідні науковці з різних регіонів України: Києва, Житомира, Вінниці, Рівного, Запоріжжя, Харкова, Дніпра та ін. До участі в конференції долучилися більше, ніж 90 доповідачів.

У межах конференції були розглянуті важливі філософські проблеми, які стосувалися рецепції екзистенційних викликів для людини в історико-філософській парадигмі, проблем миру і війни, ідеї вічного миру Іммануїла Канта, героїзму і страждання людини, проблема доброякісної і злоякісної агресії у розумінні Еріха Фромма та ін. Окрім цього, було репрезентовано матеріали, які охоплювали проблематику відчуження людини у віртуальному просторі і в умовах російсько-української війни, роль цифровізації у зміні способів життя сучасної людини, значення любові і турботи в самореалізації особистості.

Серед викликів для розвитку українського соціуму було розглянуто проблематику релігійних процесів в умовах соціальної транзитивності, релігійної свідомості, адаптації релігії до глобальних викликів, релігійної свободи в умовах глобалізації, державного адміністрування у релігійній сфері України, розуміння ідеологічних підстав та джерел формування концепту «руського миру», релігійних викликів національній безпеці в ситуації російської агресії проти України, міжконфесійного діалогу в умовах російсько-української війни.

На базі фізико-математичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка 26 та 29 квітня 2024 року відбулися Всеукраїнські конкурси наукових робіт для студентської молоді «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти» за 3 секціями та «Прикладна математика» за 4 секціями. До складу конкурсних комісії увійшли відомі в Україні фахівці методики навчання математики, фізики та астрономії, а також з економіки, статистики, прикладної математики та комп’ютерних наук, в тому числі професори, доктори педагогічних, фізико-математичних, економічних та технічних наук Ольга Матяш, Юрій Бендес, Сергій Терещук, Володимир Гоцульський, Анатолій Погоруй, Наталія Зачосова, Ігор Огірко, Олег Скасків та ін.

У конкурсі «Прикладна математика» взяли участь 18 учасників, а у конкурсі «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти» — 37 з різних закладів вищої освіти України, а до фінальної частини конкурсу було запрошено авторів 18 та 26 найкращих робіт відповідних конкурсів. Варто відзначити той факт, що найбільша кількість робіт (18) була представлена у секції «Методика викладання математики в закладах середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти» конкурсу «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти», що свідчить про значний інтерес здобувачів освіти до навчання математики. Проблематика виступів на конкурсі «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти» стосувалася вкрай актуальних проблем сучасної освіти: використання сучасних цифрових лабораторій, інформаційних технологій при викладанні предметів фізико-математичного циклу, нестандартних методів розв’язування фізичних задач та практичного застосування знань з фізики при розробці пристроїв, інноваційним методам навчання (гейміфікація, інтерактивні методи, візуалізація наочних матеріалів, імерсивні технології), проблемам інклюзивної освіти тощо.

Проблематика виступів на конкурсі «Прикладна математика» стосувалася актуальних проблем сучасної математика, а саме застосування математичних методів та моделей в економіці, статистиці, фізиці, інформаційних технологій тощо.

Відзнаки і нагороди конкурсу «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти» отримали:

У секції «Методика викладання математики в закладах загальної середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти»

• Полуяктова Катерина (диплом І ступеня, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського);
• Мазур Катерина (диплом ІІ ступеня, Житомирський державний університет імені Івана Франка);
• Солдаткін Олег (диплом ІІ ступеня, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка);
• Поперечна Наталя (диплом ІІІ ступеня, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини);
• Комарова Каріна, Таранюк Надія (диплом ІІІ ступеня, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського);

У секції «Методика викладання інформатики в закладах загальної середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти»

• Таскаєв Дмитро (диплом І ступеня, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського);
• Ямковенко Владислав (диплом ІІ ступеня, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини);

У секції «Методика викладання фізики, астрономії в закладах загальної середньої, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти»

• Іванченко Євгенія (диплом І ступеня, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини);
• Камуля Світлана (диплом ІІ ступеня, Бердянський державний педагогічний університет);
• Копитко Марія (диплом ІІІ ступеня, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського).

Відзнаки і нагороди конкурсу «Методика викладання предметів (дисциплін) фізико-математичного циклу в закладах освіти» отримали:

У секції «Математичне моделювання у фізиці»

• Жигалева Софія (диплом І ступеня, Дніпровський державний технічний університет);

У секції «Математичне моделювання у статистиці та економіці»

• Фенцур Микита (диплом І ступеня, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка);
• Короткова Дарина (диплом ІІ ступеня, Національний технічний університет «Дніпровська Політехніка»);

У секції «Математичне моделювання у галузі комп’ютерних наук та інформаційних технологій»

• Паляниця Оксана (диплом І ступеня, Львівський національний університет імені Івана Франка);
• Шмалюк Дмитро (диплом ІІ ступеня, Житомирський державний університет імені Івана Франка);

У секції «Сучасні проблеми математичного та комплексного аналізу»

• Поплавська Марина (диплом І ступеня, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського).

Інші учасники відзначені грамотами та сертифікатами про участь у конкурсах, а керівники переможців та члени журі відповідними грамотами.

14 травня в ННІ іноземної філології у межах проєкту «Запрошені професори» за ініціативи кафедри германської філології та зарубіжної літератури відбулася лекція докторки філологічних наук, професорки, почесної професорки Житомирського державного університету імені Івана Франка Кароліни Гіллесґайм, яка представляє Ауґсбурзький та Бамберзький університети (Німеччина), досліджує дитячу лірику Бертольта Брехта.

Тема лекції — Der Mensch muss an seinem Gott leiden. Der unbarmherzige Gott im Werk Bertolt Brechts. «Людина має страждати від свого Бога. Безжалісний Бог в творчості Брехта».

В організації та проведенні заходу взяли участь кандидат філологічних наук, докторант Вільного університету м. Берлін (Німеччина) Микола Ліпісівіцький, докторка філологічних наук, професорка Світлана Маценка (Львівський національний університет імені Івана Франка, кандидат філологічних наук, доцент, директор ННІ іноземної філології Марина Полховська. Модератором гостьової лекції виступив викладач кафедри германської філології та зарубіжної літератури Михайло Мальченко.

Дякуємо шановній пані Кароліні Гіллесґайм за прекрасну лекцію, цікаву дискусію, сподіваємось на продовження багатолітньої наукової та академічної співпраці!

9 травня у Житомирському державному університеті ім. Івана Франка відбувся круглий стіл, приурочений до Дня Європи. Захід проходив у межах реалізації проєкту «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» програми Еразмус+ Модуль Жана Моне.

До участі у круглому столі були запрошені представники державних та громадських інституцій, вчителі, викладачі університету, здобувачі освіти різних рівнів. Учасники запропонували доповіді, присвячені різним напрямкам євроінтеграційної діяльності, представленню результатів наукових напрацювань у межах реалізації проєкту, діяльності громадських структур та організацій, спрямованих на поширення та закріплення демократичних практик. Розпочали засідання круглого столу проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян та декан історичного факультету Олександр Жуковський.

Свої доповіді запропонували: проєктний менеджер Анастасія Філенко, викладачі кафедри історії України Вікторія Венгерська, Антон Сичевський, Сергій Стельникович, Олександр Максимов; професор Микола Козловець; директор державного архіву Житомирської області Ігор Слобожан, співробітник архіву Олександра Горпинич; представники громадського сектору (Владислав Барановський); вчитель Салезіанського приватного ліцею Анатолій Грибан, аспіранти кафедри історії України.

Доповіді викликали зацікавленість та активне обговорення учасників.

2–3 травня 2024 року у Житомирському державному університеті імені Івана Франка проходила VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Молюски: результати, проблеми і перспективи досліджень».

Організаторами конференції виступили:

• Житомирський державний університет імені Івана Франка;
• Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;
• Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України;
• Інститут гідробіології НАН України;
• Державна установа «Інститут морської біології» НАН України;
• Державний природознавчий музей НАН України;
• Поморська Академія в Слупську (Слупськ, Польща);
• Самаркандський державний університет (Самарканд, Республіка Узбекистан);
• Центр дослідження природи Інституту екології (Вільнюс, Литва).

З вітальним словом до учасників звернулися Тетяна БОЦЯН — проректорка з наукової та міжнародної роботи, Руслана РОМАНЮК, деканка природничого факультету, Володимир ЮРИШИНЕЦЬ — заступник директора Інституту гідробіології НАН України з наукової роботи, доктор біологічних наук (Київ, Україна); Василь ГРУБІНКО — завідувач кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка, доктор біологічних наук, професор (Тернопіль, Україна).

Науковими напрямами конференції, згідно з якими відбулося пленарне та секційні засідання, були:

1. Фауна, систематика та поширення сучасних і викопних молюсків.
2. Охорона та відновлення популяцій молюсків.
3. Малакотоксикологія.
4. Екологічні аспекти вивчення молюсків.
5. Прикладна малакологія, конхікультура.
6. Паразитологічні аспекти малакології.
7. Гідроекологічні дослідження водойм як середовища існування молюсків.

У конференції взяли участь 51 учасник, з яких − 16 докторів наук, 21 кандидат наук, 6 молодих вчених та 4 здобувача. Ще 62 здобувачі освіти ЖДУ імені Івана Франка взяли участь як вільні слухачі конференції.

Загалом у роботі конференції взяли участь представники 6 вітчизняних закладів освіти, 6 науково-дослідницьких установ України та Польщі. Зокрема, представлені були Державна установа «Інститут морської біології НАН України», Житомирський державний університет імені Івана Франка, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Національний науково-природничий музей НАН України, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Державний природознавчий музей НАН України, Державний університет «Житомирська політехніка», Бердичівський медичний фаховий коледж, Інститут захисту природи Польської Академії наук, Інститут гідробіології НАН України, Поліський національний університет, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця.